ЩО СЛІД ЗНАТИ ДІТЯМ

3 У житті завжди є правила

Третім кроком у навчанні дітей просити вибачення є допомогти їм зрозуміти, що в житті завжди є правила. Найважливішим правилом є золоте правило – ставтеся до інших так, як ви хочете, щоб вони ставилися до вас. Але є ще велика кількість інших правил, і більшість із них створено для покращання нашого життя. «Не слід кидати м’яча в будинку» – це правило, яке більшість батьків використовують із очевидних причин. «Ми не беремо того, чого нам не належить. Ми не кажемо неправди про інших. Ми не переходимо дороги, не подивившись в обидві сторони. Ми вимовляємо “Дякую”, коли нам дають щось чи кажуть про нас щось добре. Ми ходимо до школи кожного дня з понеділка по п’ятницю, окрім випадків хвороби».

Є сотні правил для дітей. Деякі запроваджують батьки, інші вчителі, а деякі і бабусі з дідусями. Практично завжди ці правила створюються для того, щоб допомогти дітям мати повноцінне дитинство і вирости відповідальною дорослою людиною.

Для дорослих є багато інших правил. Деякі люди створюють правила собі самі, наприклад: «Я ходитиму три дні на тиждень у спортзал, поки не скину десять кілограмів». Деякі правила є узгодженими між чоловіком і дружиною, такі як: «Ми повідомлятимемо один одного про наш розпорядок дня». Без правил життя було би хаотичним.

Які правила – і Чому?

Коли батьки встановлюють правила для дітей, то повинні ставити собі запитання: «Чи це правило є добрим для моєї дитини? Чи позитивно воно впливатиме на її життя?» Ось декілька практичних запитань, які допоможуть у формуванні думки щодо певного правила:

  • Чи це правило оберігає дитину від небезпеки чи життєвого краху?
  • Чи це правило розвиває в дитини такі позитивні риси, як чесність, наполегливість, доброта, щедрість та багато інших?
  • Чи це правило дозволяє захистити майно?
  • Чи це правило вчить дитину відповідальности?
  • Чи це правило вчить добрих манер?

Відповідаючи на такі запитання, ми зможемо підібрати хороші правила для нашої сім’ї. Є те, через що ми турбуємось як батьки. Ми хочемо вберегти наших дітей від небезпеки і життєвого краху. Ми не хочемо, щоб нашу дитину збив автомобіль на вулиці або щоб наша дитина спробувала наркотики. Ми хочемо розвинути в наших дітях позитивні риси характеру, щоб вони поділяли наші цінності. Ми хочемо, щоб наші діти поважали чужу власність, тому правило про заборону гри в бейсбол на задньому дворі може утримати їх від розбиття сусідського вікна. Ми хочемо, щоб вони турбувались і про свою власність, тому правило ставити велосипед у гараж на ніч є дуже важливим.

Ми хочемо, щоб наші діти були відповідальними дорослими людьми, і знаємо, що цього слід вчитися в дитинстві. Отже, «правилом відповідальности» є наказування дитині самій застеляти своє ліжко чи підмітати підлогу. А як щодо добрих манер? Цікаво, що сучасні керівники наймають викладачів із етикету і консультантів, бо сьогоднішні працівники характеризуються грубістю і невихованістю. Я вважаю, що це бере свій початок з дому, де добрих манер не навчили. Якщо батьки вважають, що «будь ласка» і «дякую» є кращими, ніж «дай мені» і «Тьху! Який жах!», то в сім’ї з’являться правила, які виховуватимуть такі манери вдома.

Якщо батьки домовилися про якесь правило, то вся сім’я має знати про це. Неоголошені правила є нечесними. Не можна очікувати від дитини жити за стандартом, про який їй нічого не сказали. Батьки повинні переконатися: дитина розуміє про існування правил. Коли діти виростають, вони повинні знати, чому батьки встановили те чи інше правило. Якщо діти відчуватимуть щиру батьківську любов, то усвідомлять важливість таких правил.

Правила можна змінювати

Добрі сімейні правила не повинні бути незмінними. Якщо ви бачите, що окреме правило є шкідливим, а не корисним, то вам слід змінити його. У нашій сім’ї ми почали з правила, яке забороняло співати за столом. Ми швидко усвідомили, що це правило пов’язане з наслідками виховання і розумінням особливостей приймання їжі. Оскільки моя дружина – музикант, а я дуже захоплююся музикою, ми вирішили, що слід заборонити це правило і кожен, хто хотів заспівати за столом, міг це робити (звичайно, якщо його рот не був повним їжі).

Якщо правило порушується…

Коли правила порушуються, то з’являться і наслідки. Біля дороги стояв знак: «100 $ штрафу за засмічення». Я взяв свою обгортку від цукерки і засунув під килимок автомобіля. У мене не було 100 доларів, які б я міг дозволити собі віддати місту. Сміття вздовж дороги є свідченням того, що наслідки не заохочують людей до послуху.

Не лише наслідки можуть мотивувати нас до слухняности. Маючи естетичне світосприйняття, я завжди з насолодою їду дорогою, яка не засмічена бляшанками, обгортками і пластмасовою тарою. Отже, цінування краси мотивує мене не викинути обгортки від цукерки, хоча, мушу зізнатися, і попередження також добре мотивувало.

Порушення громадських правил може мати негативні наслідки. Однією з проблем нашого суспільства є те, що на сьогоднішній день присуди про наслідки порушень відтягуються довгими і виснажливими судовими процесами. І в багатьох випадках ці наслідки є мінімальними. Я вважаю, що це призвело до зростання цивільних порушень за останні двадцять п’ять років. Ефективною мотивацією цивільної покори можуть бути швидкі і конкретні наслідки.

У сім’ї спрацьовує той самий принцип. Покори вчаться, зазнавши наслідків непокори. Для ефективного навчання покори потрібно, щоб наслідки порушення правил пов’язувалися для порушника з труднощами. Дитина, яка повинна оплатити розбиту м’ячем лампу в кімнаті, наступного разу двічі подумає перш ніж кидати м’яча в будинку.

Наслідки повинні настільки тісно пов’язуватися з правилом, наскільки це можливо. Наприклад, якщо ви дізнаєтеся, що ваша шістнадцятирічна дитина перевищила швидкість, то ви забороните їй на тиждень керувати автомобілем. Наступного разу заборона може тривати вже два тижні. Небагато підлітків залишаться байдужими до цього!

Найкраще визначити й обговорити наслідки порушення правил із сім’єю в той час, коли правила встановлюються. Перевагою цього є те, що дитина дізнається наперед про можливі наслідки. А це дозволить батькам уникнути ризику приймати швидкі рішення про придатні засоби покарання в тій чи іншій ситуації. Визначити наслідки ще до порушення правил є більш продуманим кроком.

Примусове дотримання правил

Якщо правила визначаються, а наслідки хибної поведінки обговорено, то батьки відповідають за те, щоб діти відчули ці наслідки. Якщо батьки будуть поблажливими одного дня і дозволять від порушення непомітно ухилитися, а наступного дня накинуться на дітей за те саме порушення, то оберуть шлях виховання неслухняної, нешанобливої дитини. Непослідовна дисципліна є найпоширенішою помилкою батьків, які намагаються виховати відповідальну дитину. Наслідки повинні запроваджуватися після порушення настільки швидко, наскільки це можливо. Дисципліна завжди повинна керуватися любов’ю і непохитністю.

Якщо наслідки хибної поведінки встановлюються відразу, то це не дозволяє керувати вами у вирішальний момент емоціям. Якщо ви вже визначилися з наслідками, то повинні лише прослідкувати за виконанням. Вам не потрібно вирішувати, що робити, ви просто дотримуєтеся погодженого раніше. Якщо ви вже узгодили наслідки, не варто кричати чи використовувати фізичну силу до дитини через свій емоційний стан.

Дисципліна завжди повинна дотримуватися з любов’ю, контролем своїх емоцій, не супроводжуватися криком, пов’язуватися з глибоким розумінням дитячого болю. Дитина повинна усвідомлювати, що батькам також нелегко змушувати її страждати, але такі реалії життя. Коли одна особа не кориться, інша неодмінно страждає. Через свої страждання діти вчаться бути покірними і через свою послідовність батьки заробляють право на пошану.

У навчанні дитини просити вибачення чесний і чіткий контроль за настанням наслідків є важливішим, ніж встановлення обґрунтованих правил і наслідків у разі порушення правил. Цей процес закладає в дитячій голові наступне: «Я відповідаю за свої слова і дії; коли я дотримуюся правил, то отримую від цього користь; а коли я руйную правила, то страждаю від наслідків». Навчання просити вибачення розвиває відчуття моральности є добре, а є погане. Коли я вчиняю правильно, то отримую добрі результати. Коли я дію неправильно, то результати будуть поганими. Саме відчуття моральности допомагає дитині зрозуміти потребу просити вибачення.

Попередній пост

ВЧИМО ПРОСИТИ ВИБАЧЕННЯ СВОЇХ ДІТЕЙ

Нещодавно я прочитав понад тридцять найпопулярніших книжок із виховання. Жодна з них не включала хоча ... Читати далі

Наступний пост

ЩО СЛІД ЗНАТИ ДІТЯМ (ЗАКІНЧЕННЯ)

4 Вибачення відновлює дружбу Четвертим кроком у допомозі дітям навчитися просити вибачення є допомогти їм ... Читати далі