ВИБАЧЕННЯ В САМИХ СЕБЕ

Джордан у моєму офісі не те що плакав, а ридав. Я знав його всі вісімнадцять років, але ніколи не бачив таким засмученим. Він завжди видавався дуже самовпевненим. Він був хорошим студентом, чудовим футболістом і брав активну участь у церковній молодіжній програмі. Одним словом, він був звичайним американським підлітком. Однак у моєму офісі це все, здавалося, не мало значення. Спочатку він говорив повільно, намагаючись стримати сльози.

«Я все зіпсував, – пожалівся він. – Я зруйнував усе свої життя. Краще б я помер». Із цих трьох речень я зрозумів, що в Джордана були серйозні проблеми.

«Хочеш мені про це розповісти?» – запитав я. Джордан говорив і дивився на підлогу.

«Усе почалося минулого року, – почав він свою історію. – Я познайомився з цією дівчиною в школі. Я розумів, що мені не слід зустрічатися з нею, але вона була дуже красивою. Я почав відвозити її додому після школи. Я з’ясував, що батько залишив родину чотири роки тому, а мати поверталася додому з роботи не раніше від шостої. Ми вчилися разом і розмовляли. Потім ми почали пустувати і невдовзі вже мали сексуальні стосунки. Я знав, що це неправильно, але намагався бути обережним. Однак вона завагітніла і минулого тижня зробила аборт».

Усе тіло Джордана тремтіло. Сльози градом скочувалися на мого джинси. За хвилину він продовжив: «Я розчарував своїх батьків. Я засмутив Бога. Я розчарував сам себе. Я підвів її. Я просто, хочу померти».

Джордан був молодим, але достатньо мудрим, щоб зрозуміти потребу в допомозі. Наступні дванадцять місяців я зустрічався з ним регулярно. Я спостерігав за його духовною еволюцією, коли він попросив вибачення в батьків, дівчини та її матері. Приблизно за рік наших консультацій (а тоді він вже був першокурсником у коледжі) Джордан сказав: «Здається, що я маю попросити ще одне вибачення».

«У кого?» – запитав я.

«Думаю, що я повинен попросити вибачення в самого себе».

«Цікаво. Чому ти так вважаєш?»

«Я надалі докоряю собі, – зізнався Джордан. – Я постійно пригадую, зроблене і погано почуваюся через це. Не думаю, що пробачив себе. Здається, всі пробачили мені, але я сам собі ні. Можливо, якщо я попрошу вибачення в самого себе, щось зміниться».

«Думаю, ти маєш рацію, – не заперечував я. – Чому би нам не скласти план такого вибачення? Що ти хотів би сказати собі?»

Джордан почав говорити, а я записував: «Я хотів би сказати собі, що помилився; дуже помилився; жахливо помилився. Я хотів би сказати собі, як погано почуваюся через це і як сильно жалкую про скоєне. Я хотів би сказати собі, що засвоїв урок. Я хотів би звільнитися від усього, щоб знову почуватися щасливим. Я хочу попросити в себе прощення і пообіцяти собі прожити своє життя якнайкраще».

Я писав дуже швидко, щоб не пропустити жодного слова Джордана. «Дай мені хвилинку», – попросив я, присів за свій комп’ютер і надрукував, вставляючи ім’я. Я зробив одну копію, повернувся до Джордана і сказав: «Я хочу, щоб ти став перед дзеркалом і попросив у себе вибачення». Я слухав і спостерігав за тим, як Джордан читає своє вибачення. Ось, що я почув:

«Джордане, я хотів би сказати тобі, що помилився; дуже помилився; жахливо помилився. Джордане, я хотів би сказати тобі, як погано почуваюся через це і як сильно жалкую про скоєне. Я хотів би сказати тобі, що засвоїв урок. Я хотів би звільнитися від усього, щоб знову почуватися щасливим. І я хочу попросити в себе прощення і пообіцяти собі прожити своє життя якнайкраще».

Потім Джордан повернувся до мене і я сказав: «Продовжуй, прочитай останнє речення». Він продовжив: «Джордане, я вірю, що твоє вибачення є щирим, тому я тебе прощаю».

Сльози котилися його обличчям, коли він повернувся, і ми обнялися. Близько хвилини ми обидва ридали, схвильовані тим прощенням. Джордан продовжив своє навчання в коледжі, а згодом одружився. Після декількох років наших зустрічей він розповів мені: «Найважливішою частиною моєї життєвої подорожі був той день, коли я просив вибачення в себе і простив себе. Не думаю, що зміг би таке зробити без відповідних передумов».

Як консультант я дізнався від Джордана про велику силу вибачення в самого себе.

КИМ МИ Є – КИМ МИ ХОЧЕМО БУТИ

Для чого просити вибачення в себе? Загалом ви вибачаєтеся перед собою з тієї самої причини, що завжди: ви хочете відновити стосунки. Коли ви просите вибачення в іншої людини, то сподіваєтеся на усунення бар’єра між вами двома і, відповідно, на розвиток стосунків. Коли ви просите вибачення в самих себе, то намагаєтесь усунути емоційну незбалансованість між людиною, якою ви хочете бути (ідеальний я), і людиною, якою ви є (реальний я). Чим більша відстань між вами ідеальними і реальними, тим більша напруженість через внутрішній емоційний розлад. Мир із самим собою можливий лише за усунення тієї відстані. Вибачення в самого себе і, відповідно, отримання прощення допомагає це зробити.

Наші моральні помилки

Інколи емоційний неспокій виникає через усвідомлення помилки, хоча інші можуть не лише не розцінювати це як хибу, а й сприймати взагалі як моральний стандарт. Так було і у випадку Джордана. Коли він свідомо порушив прийняті моральні стандарти, його атакували неспокій і почуття провини. У його випадку відстань між ним ідеальним і реальним була величезною. Вибачення перед іншими людьми допомогло зцілити стосунки, але поки Джордан не попросив вибачення в самого себе, він не досягнув внутрішнього спокою.

Моральні помилки можуть виникати в різних сферах. Ніл був сорокап’ятирічним батьком двох дітей. Він вчив своїх синів говорити правду з раннього дитинства. Чесність була високою моральною цінністю для нього, і він хотів виховати в хлопців правдивість. Одного року, коли Ніл заповнював федеральний податковий звіт, то «перебільшив правду» для отримання більшої знижки. На той час це здавалося дрібницею. Але за тиждень Ніл неабияк побоювався через зроблене. Це тривало доти, поки він не вніс поправки до податкового звіту і не попросив у себе вибачення і не пробачив себе. Лише тоді він повернувся до стану емоційної рівноваги.

Брехня, крадіжка, обман і сексуальна аморальність – усе це є прикладами зруйнованих моральних стандартів, які можуть призвести до відчуття провини і тривоги. У той час як вибачення перед іншими може зцілити стосунки, вибачення в самого себе і прощення усувають тривогу і відновлюють внутрішній спокій.

«Я не можу повірити, що я це зробила»

Коли ми відчуваємо, що поводилися погано, наша думка про самих себе псується, навіть якщо поведінка є не аморальною, а навпаки, пов’язана з необхідністю. Досі ми вважали себе «більш зрілими» і картаємо себе за вчинки.

Елен із Нью-Інгленд поділилася зі мною: «Я не можу повірити, що була такою нерозважливою. Я влаштувала сцену через надто високу ціну за обід. Я грубо повелася з офіціянтом і привернула до себе увагу людей за іншими столиками. Я переживаю цю сцену знову і знову вже декілька тижнів. Я вважала себе порядною людиною… А зараз вже не знаю, що думати».

Елен страждає через неправильну самооцінку. Відмінність між нею ідеальною і реальною завдає їй сильного емоційного болю. Елен необхідно попросити вибачення в самої себе.

Від тривоги до депресії?

Потреба просити вибачення в самих себе пов’язана з побоюванням можливих наслідків у разі виникнення образи на самих себе. Ви живете з емоційним неспокоєм з моменту зародження образи і боїтеся депресії. У такому випадку деякі люди починають вживати медикаменти, щоб вилікувати депресію, замість боротьби з першопричиною. Лікувальні засоби можуть сильно допомогти людям, які переживають депресію вже довгий період або коли депресію викликав хімічний дисбаланс у мозку – клінічна депресія. Однак більшості депресивних випадків можна було б уникнути, якби люди навчилися просити вибачення в інших і самих себе.

Змиряємося з помилкою і рухаємося до майбутнього

Потреба вибачення в самих себе пов’язана з шансом повернутися на шлях досягнення поставлених цілей. Девіс є амбіційним бізнесменом, який нерозважливо відгукнувся про іншого бізнесмена з того ж міста. Девіс розповів мені: «Я почуваюся так, ніби вистрілив собі в ступню. Я попросив вибачення і, думаю, мені пробачили. Але боюся, це може вплинути на мій бізнес. Я втратив впевненість у правильності того, що роблю, і мотивацію розвитку своєї справи. Я вже обмірковував переїзд до іншого міста і як почати все спочатку». Девіс бореться з сильною тривогою через цей випадок, що позначається на керуванні бізнесом. Йому потрібно попросити вибачення в самого себе і зосередитися на майбутньому, а не на попередніх помилках.

Якщо ми хвилюємося через якусь помилку, то не повинні намагатися забути її. Чим більше ми намагаємося забути, тим суттєвішою вона нам видається. Вирішенням цієї проблеми є прохання вибачення в інших людей, потім у самих себе і прощення самих себе.

На жаль, саме невідповідність між нами ідеальними і реальними призводить до вживання багатьма алкоголю і наркотиків. Це підсвідома спроба зменшити тривогу. Але насправді такі спроби не покращують ситуації. Зазвичай люди під впливом алкоголю і наркотиків надалі приймають нерозважливі рішення, які спричиняють ще більший неспокій. Якщо жити так і далі, то можна стати залежними від алкоголю чи наркотиків, що само по собі є проблемою, проте спричиняє ще й цілу низку інших проблем, а все це в комплексі призводить до посилення тривоги.