Небезпеки самовпевненості

Історія про пачку печива мимоволі наводить на роздуми про людську самовпевненість, зокрема особисто нашу. І якщо на самовпевненість інших осіб ми насправді можемо мало вплинути, хіба що силоміць нав’язати іншим людям власні забаганки та волю, то от з власною самовпевненістю ми якось ще можемо владнати, вгамувати її, без неприємних наслідків, якими так багате нав’язування власної волі іншим.

«А навіщо взагалі вгамовувати з власною самовпевненістю, адже вона допомагає краще просуватися в житті?» – таке чи подібне за змістом запитання можна завжди почути, якщо розпочати мову про те, що власну самовпевненість загалом бажано обмежувати. А все через те, що самовпевненість багата на негативні наслідки, і чим більше самовпевненості, тим більш трагічними ті наслідки стають.

Хочете вірте цьому, хочете ні, але в надмірній самовпевненості є суттєвий мінус – людина перестає зважати на власні та чужі помилки. А через це перестає вчитися на них, через що з нею і стаються часом трагічні наслідки, які така людина вважатиме трагічним збігом обставин, фатальним роком (невезінням), результатом нечесної конкуренції (людської заздрості), чи навіть проявом потойбічних сил. Або ж проявом усіх згаданих чинників разом. Одним словом, будь-чим, але не результатом власної дурості. Саме дурості, бо самовпевненість з часом перетворюється саме на неї.

Самовпевненість є часто результатом недооцінки власних сил, здібностей, можливостей, тобто всього, що є в нас у наявності. Проте людину не вдовольняє такий стан справ, тому вона починає переоцінювати наявні можливості, дехто – переоцінювати значно. А потім оточуючі люди дивуються: навіщо він (вона, вони) це зробили? Адже і так було ясно, що йому (їй, ним) це було не під силу зробити.

«Бери від життя все!» – гасло, яке зламало немало людських доль, підживлюючи свого часу самовпевненість багатьох осіб, які в підсумку не змогли розрахувати свої можливості та сили, і тому зазнали нищівної поразки у виконанні своїх мрій і сподівань. Тоді який сенс від цього ефемерного «все», коли ти втрачаєш те, що в дійсності маєш?

Тому перш, ніж з поспіхом намагатися повторити чиюсь історію успіху, варто трошки, хоча б на коротку мить, призупинитися і поцікавитися, а чи є в тебе ті сили, здібності, можливості тієї особи, успіх якої ти вирішив повторити? Не варто також забувати, що той об’єм роботи, зусиль, які доклала певна людина для досягнення успіху часто залишається просто «за кадром». Нам часто є відомими лише початок і кінець чийогось успіху, проте залишається суцільною таємницею «середина», завдяки якій ця особа стала тим, ким ми тепер її знаємо.

Тому краще не варто надто захоплюватися життям людей, яким начебто більше поталанило в цьому житті, бо деколи ціна цього «талану» настільки велика, що ми навряд чи згодимося її платити, навіть її частину.

Сподіваємось, що ця інформація була корисною для вас.

З любов’ю, редакція сайту