Як Пан Черепаха показав свою силу

– Пан Черепахо був украй винахідливий, – почав дядечко Римус, потираючи долоні та прицмокнувши, наче із заздрощів, – він був найвинахідливішим серед усіх. Ось як!

Маленький хлопчик сидів мовчки та не виказував свого нетерпіння, коли дядечко Римус зупинився, щоб спочатку понишпорити в одній кишені, а потім у другій, вигрібаючи залишки тютюнцю для люльки.

Одного вечора Пані Мідоуз із дівчатами вирішили напекти пирогів. Але ж, малий, і стіни мають вуха. Дізнавшись про пироги, у гості набігло стільки сусідів, що довелося розкласти багаття надворі та помити додаткові чашки.

Братик Ведмідь допомагав хазяйці носити дрова, Братик Лис порався із багаттям. Братик Кролик змащував жиром деко, щоб пироги до них не прилипали, а Пан Черепаха забрався в крісло-гойдалку і сказав, що буде наглядати за чашками.

Там були всі, й усім довелося товаришувати одне з одним, бо Пані Мідоуз тупнула ногою об землю та наказала всім цієї днини вивісити прапор дружби.

Отож, поки вони там сиділи та поки Пан Черепаха наглядав за чашками, розмова зайшла про вельми важливу річ. Кролик сказав, що він найспритніший, а Пан Черепаха гойднувся на кріслі і продовжив наглядати за чашками.

Тоді лис запевнив, що він найхитріший, і Пан Черепаха гойднувся в інший бік.

Вовк похвалився, що він найлютіший, а Пан Черепаха – туди-сюди! – все гойдався і гойдався на кріслі.

Ведмідь сказав, що він найсильніший, а Пан Черепаха гойднувся ще раз, зупинився та й раптом каже:

– Здається, всі тут вважають, що немає сильнішого за Братика Ведмедя. Втім, я доведу вам, що це не так, бо вже якось довів, що Братик Кролик не найспритніший.

Усі розляглися зо сміху, бо де ж таке бачено! Пан Черепаха сильніший за Братика Ведмедя. Сміх та й годі!

Пані Мідоуз, притлумивши смішки, спитала:

– Пане Черепахо, а як ти це доведеш?

– Дайте мені гарну міцну мотузку, – запропонував Пан Черепаха, – я пірну на дно, і тоді подивимось, чи зможе Братик Ведмідь мене звідтіля витягти.

– Таж немає в нас мотузки, – глузуючи, відповів ведмідь.

– Це не мотузки, а сили в тебе немає, Братику Ведмедю, – зухвало відповів на це Пан Черепаха.

– Добре, добре, не сваріться, – примирливо сказала Пані Мідоуз, – мотузка є в мого сусіда. Поки пироги печуться, ми залюбки подивимося на ваше змагання.

– Пан Черепаха, – продовжив дядечко Римус, – був не більший за мою долоню, і було справді смішно слухати, як він запевняв, що зможе перемогти Братика Ведмедя.

Та хоч би там як, діставшись річки, Пан Черепаха вибрав підходяще місце, кинув у воду один кінець мотузки, а другий віддав ведмедю.

– А тепер, пані та панове, – поважно оголосив Пан Черепаха, – ви всі разом із Братиком Ведмедем відійдіть трохи від берега он у той підлісок, а я тим часом пірну на дно. Коли я гукну, нехай Братик Ведмедик тягне мотузку. Побачимо, чи зможе він її взагалі втримати в лапах.

І з цими словами Пан Черепаха занурився у воду та прив’язав свій кінець мотузки до великого пенька дерева, що колись росло біля берега.

– Аго-о-ов, – гукнув він, – можна починати!

Братик Ведмідь обмотав мотузку навколо лапищі, підморгнув дівчатам та леге-е-енько потягнув мотузку на себе. Але Пан Черепаха навіть на поворухнувся.

Братик Ведмідь узявся за мотузку обома лапами та потягнув сильніше – знову нічого!

Тоді всі звірі разом схопили мотузку і я-а-ак потягнули на себе! Та уяви собі, і це не допомогло.

– Та тягніть уже! – покрикував Пан Черепаха, поки всі надривали животи.

– Все, годі, – не витримав він, пірнув та відв’язав свій кінець мотузки від кореня.

Коли поважне товариство вийшло на берег, то Пан Черепаха уже сидів там.

– Останнього разу, як ти тягнув, Братику Ведмедю, ти мене мало не переміг, – відсапуючись, мовив він. – Ти справді дуже сильний, одначе я сильніший від тебе.

– Певно, пироги вже готові, – ніяково зауважив Братик Ведмідь, і всі рушили назад.

– Дивно, – згодом зауважив маленький хлопчик. – що мотузка не обірвалася.

– Що в цьому дивного? – перепитав дядечко Римус наче трохи ображено. – Щоб мотузка й обірвалася? У той час мотузки були міцніші, ніж зараз.

Це й поклало край усім сумнівам, які закралися в маленьку голівку хлоп’яти, та й історії.

Попередній пост

Як нарешті обдурили Братика Кролика

– То на чому ми зупинилися? Чи я розповідав тобі, що в ті часи, коли ... Читати далі

Наступний пост

Як Братика Кролика знову обдурили

– У ті давні часі знайшовся ще один хитрун, який обдурив Братика Кролика, – почав ... Читати далі