Як Братик Лис задумав украсти Пані Гуску

Один маленький хлопчик щодня приходив до дядечка Римуса послухати цікаві оповідки. А їх, здавалося, дядечко знав (або й вигадував) цілу купу. І були ті казочки про метикуватого Братика Кролика, що понад усе ставив смішки та жарти; капосного Братика Лиса, який будь-що прагнув надурити кролика, та сам же у свої пастки й втрапляв; про невситимого Братика Вовка, що нишпорив у лісі в пошуках поживи; мудрого та неквапливого Пана Черепаху, вайлуватого Братика Ведмедя та ще про багатьох звірів.

Тож і того непогідного дня, як і багато разів до цього, хлопчик сидів у хатині дядечка. За вікном періщив дощ. Темні хмари затулили сонце, і голе віття дубів гнулося під жахливими поривами вітру. У хлопчика, що прийшов ще зранку, в голові крутилося безліч питань. Врешті він зважився запитати:

– Дядечку Римусе, а гуси стоять на одній нозі цілу ніч чи сплять сидячи?

– Звичайно, сидячи, любий. Вони сідають так само, як і ти. Хіба що не кладуть ногу на ногу, – додав він, зиркнувши на хлопчика та лукаво примружившись. До речі, гуси – вельми цікаві птахи…

Якось стрілися Братик Кролик і Братик Лис й ну теревенити: один з цього боку паркану, а другий – з іншого. Аж раптом чують – плюсь-плюсь-плюсь!

– Що воно таке? – стрепенувся Братик Лис. Братик Кролик, нічого не підозрюючи, пояснив:

– Та це ж Пані Гуска біля струмка пере білизну. Почувши, що Пані Гуска неподалік, Братик Лис, не втримавшись, облизнувся й одразу згадав:

– Щось ми розбазікалися, а в мене ж стільки справ сьогодні, стільки справ! Ну то я піду, – та й потупав геть.

Братик Кролик одразу зметикував, що воно й до чого, і собі поквапився. І не куди-небудь, а до струмка, де все ще прала Пані Гуска.

– Здоровенькі були, Пані Гуско!

– Доброго здоров’я, Братику Кролику, – схилила довгу шию гуска, – я б залюбки потиснула тобі лапу, але в мене руки в милі.

– А хіба гуси з руками, дядечку Римусе?! – зачудовано вигукнув хлопчик.

– Так, звичайно. А чому ти гадаєш, що в гусей немає рук? – примружився той. – Відколи це ти став усезнайком? Я дивлюсь, ще трохи – і ти почнеш доводити мені, що кролики не розмовляють, а лиси не їдять городину!

Хлопчик зніяковіло замовк.

– То як тобі живеться, Пані Гуско? – поцікавився Братик Кролик.

А та й узялася бідкатися:

– Ох, і не питай, Братику Кролику. Спина не згинається, руки не тримають, а до всього я ще й окуляри загубила. Якби ти здалеку не озвався, я б подумала, що то хитрющий Братик Лис суне, та й ошпарила б тебе окропом.

Раз уже мова зайшла про їхнього «приятеля», Братик Кролик стиха докинув:

– Я чув, що Братик Лис збирається до тебе на гостину… Мабуть, уночі прийде.

Гуска аж руками сплеснула.

– Ой, лишенько! Що ж мені робити?

Братик Кролик і на це мав відповідь. Роззирнувшись навсібіч, аби ніхто не підслухав, він змовницьки зашепотів щось Пані Гусці на вухо…

Перед самісіньким світанком коло оселі Пані Гуски почулися скрадливі кроки. Рипнули двері, і всередину пропхалася нахабна мармиза. Двоє хижих очей витріщилися в темряву і вгледіли, що на ліжку щось біліє. Братик Лис (а то, звісно, був він) заскочив у хату, схопив бідолашну Пані Гуску та й чкурнув у ліс. Усе те бачив тільки місяць на небі та мерехтливі зірки, що густо всипали небо… та ще Братик Собака. А все тому, що був пильним чи, може… хтось йому підказав, аби пильнував цієї ночі.

Гавкаючи на всю околицю, Братик Собака погнав лісом Братика Лиса. Скільки тривала та гонитва, ніхто не знає. Братик Собака вже дихав крадієві в спину. Хоч як шкода було, та довелося лисові кинути таку товстеньку гуску! Бо дуже вже не хотілося йому того разу зустрічатися з Братиком Собакою.

Відтак Братик Собака кинувся піднімати й обтрушувати Пані Гуску:

– Як ви, шановна пані, чи не забилися? Не бійтеся, я таки провчу того пройдисвіта!

А та мов заніміла – хоч би щось проґелґотіла у відповідь. Придивився тоді Братик Собака до неї – а це мішок білизни, який мудра Пані Гуска поклала замість себе на ліжко.

А на ранок лісом прокотилася чутка, буцімто Братик Лис намагався поцупити білизну в Пані Гуски.

Відтоді Братик Лис і Братик Собака не можуть терпіти одне одного й кожна їхня зустріч закінчується бійкою.


Відповіді на загадки:

  1. У лютому, найкоротшому місяці.
  2. Голос.
  3. Гриб.