Шість кроків на шляху до відкритих запитань (закінчення)

Крок 5. Дайте змогу дитині обрати рішення

Давши свою пораду, дозвольте дитині зробити вибір. Якщо це можливо, старайтеся не розв’язувати проблем, з якими діти здатні впоратися самі. Після обговорення можливих варіянтів, ви можете запитати: «Що ти зробиш тепер?» Або: «Який із цих варіянтів здається тобі найкращим?» Тоді дозвольте дитині обміркувати ситуацію. Чимало дітей потребують мотивації, щоби дійти до правильного рішення. Це той крок, який поведе їх у правильному напрямі.

Одного дня моя (Скотта) дочка Мелісса (вісім років) прийшла до мене з проблемою, сказавши: «Моя подруга хоче погратися зі мною, але тільки без іншої дівчинки, а я хочу і з нею також гратися».

«Ох, це дуже прикро, – сказав я. – І що ти робитимеш?»

Поміркувавши хвилину, вона відповіла: «Я просто скажу їй, що коли вона хоче погратися зі мною, то має гратися і з тією іншою дівчинкою також».

«Мабуть, це допоможе. А справді, спробуй – і розкажеш мені, що було далі».

Спершу я хотів розповісти Меліссі, як розв’язати цю проблему, однак мої питання допомогли їй самій знайти рішення. Я лише радив їй.

Крок 6. Визнайте, що інколи добрих рішень не існує

Життя важке. Іноді всі можливі рішення є невтішними, і дітям може не сподобатися жодне з них. Скажімо, ви маєте сина на ім’я Джейкоб. Падає дощ, і футбольний матч Джейкоба скасовано. Він засмутився. Ви поспівчували йому і спробували знайти якийсь варіянт виходу з цієї неприємної ситуації, але виглядає на те, що Джейкоба більше цікавлять скарги та поганий настрій, ніж пошук рішення.

У цей момент у вас з’являється ще одна нагода для науки. Ви могли би сказати: «Я спробував допомогти тобі з цією проблемою. Я розумію, що ти розчарований, але не знаю, що ще можу для тебе зробити. Знаю, що іноді діти полюбляють журитися, але іноді вони полюбляють і веселитися. Вибирати тобі. Я не хочу, щоби ти штурмував мене, поки тобі погано. Гадаю, було би добре, якби якийсь час ти погрався на самоті й поміркував про те, чи хочеш бути сумним, чи веселим, а також вирішив, що ще тобі подобається робити».

Нарікання, яке й далі зосереджується на проблемі і не приймає жодного рішення, й не бере відповідальности за ситуацію, неприйнятне. Не беріть на себе проблему дитини, коли вона хоче зосереджуватися на негативному.

Інколи в цій ситуації батьки пробують послабити біль розчарування, якось по-іншому розважаючи дитину. Хоча це й не обов’язково хибно, батьки зовсім не зобов’язані ощасливлювати дітей, після того як життя принесло їм якесь розчарування. Їм належить привчатися до гнучкости й уміння задовольнятися малим. Розчарувань годі уникнути, і всі ми повинні вчитися справлятися з ними.

І все ж дозвольте мені (Скоттові) розповісти історію про те, як засмутилися мої діти і як я відреагував на це.

Одного дня Джордж і Мелісса зайшли до мого кабінету, повсідалися там і заявили: «Нам нудно, і ти в цьому винен».

Я не мав багато часу, але їхні слова розпалили мій інтерес. Я обернувся і сказав: «Ну, розкажіть мені».

«Всі інші діти в околиці зараз у школі. Ти вирішив навчати нас удома. Ми виконали всі завдання. Тому нам нудно, і це твоя провина».

Мені захотілося крикнути: «Зачекайте хвилину!», і побігти нагору по нові домашні завдання. Натомість я сказав співчутливо: «Тож вам нудно. Ви хотіли би якось порозважатися, чи не так?»

«Так», – згодилися вони.

«Може вам цікаво буде дізнатися, як інші розв’язали би цю проблему?» – запитав я.

«Так».

«Добре. Я придумаю кілька видів занять, які могли би згодитися для вас, – окрім всіляких розваг та пустощів».

Список, який з’явився того дня, наша сім’я використовує й донині, щоби боротися з нудьгою. Перелічивши всі можливості, я сказав: «Чому б вам обом їх не обговорити і не повідомити мені, чого ви хочете». Після короткої дискусії вони вирішили збудувати фортецю у дворі і поралися коло неї майже пів дня.

Шість справ на випадок, коли вам нудно

  1. Розкрийте свої творчі здібності. Вдайтеся до мистецтва, музики або драми. Створіть проект або просто поміркуйте про нові способи розв’язати проблему. Творчість – це чудова розвага, відпочинок і спосіб реалізувати себе.
  2. Налагоджуйте стосунки. Напишіть листа, поговоріть з людьми, зателефонуйте комусь, щось у когось запитайте або зустріньтеся із кимось новим.
  3. Служіть іншим. Спершу діти можуть просто подумати, що це різновид роботи. І якщо їм захочеться втішати інших або служити їм, це заняття може виявитися пречудовим. Можна напекти тістечок для сім’ї, наглянути за дітьми з околиці, відгорнути листя із сусідського газону, а також знайти безліч інших ідей.
  4. Самовдосконалення. Попрактикуйтеся в якомусь умінні, прочитайте книжку, навчіться чогось або впорядкуйте стіл.
  5. Відпочинок. Це, зазвичай, не надто пріоритетна річ, але іноді корисна. Нудьга – це часто наслідок втоми від чогось іншого.
  6. Застосуйте свою уяву. У вас є мозок, який здатен творити безліч ідей, щоб упоратися з нудьгою.
Попередній пост

Шість кроків на шляху до відкритих запитань

Ось шість кроків до відкритих запитань, які допоможуть дітям самостійно розв’язувати проблеми. Крок 1. Заохочуйте ... Читати далі

Наступний пост

Як ефективно використовувати природні наслідки

Одна з цілей батьківського виховання – допомогти нашим дітям стати незалежними, відповідальними дорослими. Як ми ... Читати далі