Чому в Братика Ведмедя немає хвоста

Після вечері хлопчик спостерігав, як дядечко гострим-гострим ножем нарізає смужки шкіри.

– А можна й мені спробувати?

Та дядечко і чути про це не хотів.

– Ці дітлахи завжди хочуть робити те саме, що й інші. Та й не тільки вони. Ось і Братик Ведмідь так колись зламав свого хвоста під самісінький корінь. І досі він найсмішніший звір.

Хлопчик одразу ж забув про гострий ніж дядечка Римуса.

У ті далекі часи Братик Кролик і Пан Черепаха разом дурили інших звірів. Одного разу Братик Кролик завітав у гості до свого друзяки, а в нього вже родич сидить, Пан Болотяна Черепаха, якого всі називали простіше – Паном Болотяником.

Спочатку вони смачно попоїли, потім потеревенили і взагалі чудово провели час. Після обіду взялися розважатися – спускалися з гладенької скелі просто в ставок.

Пан Болотяник здереться нагору, відштовхнеться і котиться вниз – шубовсть! Старий Пан Черепаха і собі не пасе задніх – шубовсть! А Братик Кролик сидить на осонні та жує травинку.

Почув цей гармидер Братик Ведмідь і пішов глянути, що там коїться. Подався такий, як був спросоння – скуйовджений і в капцях.

– Он воно що, – каже. – Та це ж черепахи бавляться. А ти, Братику Кролику, чого кислий сидиш? Чи, бува, не занедужав?

Кролик підморгнув Панові Черепасі, а той штовхнув ліктем Пана Болотяника, та й каже:

– Та я вже накатався донесхочу.

– Ми катаємося по черзі, – пояснив Пан Черепаха.

– Приєднаєшся до нас? – запросив Пан Болотяник.

– Куди йому, – розреготався кролик, – у Братика Ведмедя надто великі лапи та надто довгий хвіст, вони йому заважатимуть!

Такі балачки, ясна річ, підбурили Братика Ведмедя:

– Це ми зараз подивимося! – гукнув він та хвацько поляскав себе гарним довгим хвостом по боках.

Тут усі розступилися, і Братик Ведмідь, підібгавши хвоста, вжух зі скелі! Спочатку він їхав повільно й посміхався, наче йому добре. Тоді летів швидше й посміхався, наче йому вже кепсько. Відтак мчав іще жвавіше й посміхався, наче йому моторошно. А тоді потрапив на слизьку частину – і де й поділася посмішка! Він заволав так, що чути було далеко навкруги, і шубовснув у воду, як та каменюка, здійнявши море бризок.

Ось так Братик Ведмідь втратив свій розкішний пухнастий хвіст, що зламався геть-чисто під корінь. А коли він тікав, то кролик гукнув йому навздогін:

– Гей, Братику Ведмедю, я чув, що, коли пече в таких місцях, то допомагають примочки з подорожника!

Та Братик Ведмідь навіть не озирнувся.


Відповідь на загадку:

  1. Літерою «О»
Попередній пост

Місяць у ставку

Були часи, коли звірі спілкувалися так, наче ніколи й не сварилися. Але що дружніше вони ... Читати далі

Наступний пост

Як Братик Кролик настрахав своїх сусідів

Одного вечора, коли стемніло, дядечко Римус шукав свічку на полиці та ненароком зіштовхнув звідти жерстяну ... Читати далі