Як звірі покарали Братика Вовка

– Замкніть хату й нікого не пускайте, бо Братик Лис і Братик Вовк лихі на вдачу, тільки й чекають нагоди, щоб схопити вас, – напучував свою дітлашню Братик Кролик, збираючись іти по овочі. – Як вертатимуся, то я постукаю й проспіваю: «Повернувся я, малятка. Відчиняйте – це ваш татко».

Маленькі кроленята пообіцяли нікому-нікому не відчиняти, крім татка. І Братик Кролик з легким серцем вирушив по справах.

Як на те, Братик Вовк ховався за будинком і чув усе до останнього слівця. Не встиг кролик зникнути з очей, а вовк уже на порозі. Грюк! Грюк!

– Хто там? – питає маленьке кроленя.

Повернувся я, малятка. Відчиняйте – це ваш татко, – проспівав Братик Вовк.

Кроленята від сміху мало животи не надірвали:

– Йди геть, Братику Вовче! Ти не наш татко!

Робити нічого – поплівся Братик Вовк, звідки прийшов, ні з чим. Та щоразу як згадає маленьких пухкеньких кроленят, так у животі й забурчить. «Оце, – думає, – була б мені пожива і на вечерю, і на сніданок!» Повернувся до хатини і знову постукав. Грюк! Грюк!

– Хто там? – питає маленьке кроленя.

Повернувся я, малятка. Відчиняйте – це ваш татко, – замість відповіді проспівав Братик Вовк.

Дітлахи ну реготати та качатися по долівці:

– Іди геть, Братику Вовче! У нашого татка не такий грубий голос! Він набагато краще співає! Забирайся звідси!

Пішов вовк на відлюдну галявину й цілісіньку днину виспівував там, доки не навчився співати гарно. Тоді знову повернувся й у двері загупав. Дітлашня запитала, хто там, а він проспівав у відповідь так тоненько й солоденько, що маленькі дурненькі кроленята відчинили йому двері. А Братик Вовк хап-хап їх за вушка, ніби моркву з грядки повисмикував, та й повкидав усіх у торбу – від найстаршого до найменшенького.

Повернувся додому Братик Кролик, а двері навстіж. Гукав, гукав – нема кроленят! І не видно, що бійка була: чисто прибрано і все на своїх місцях.

Почав він розпитувати всіх, та ніхто не зізнається. Усі віднікуються, і Братик Вовк найбільше. У кролика аж у грудях клекоче від розпачу, пішов він до Пана Черепахи спитати дружньої поради. Старий та мудрий Пан Черепаха зібрав усіх звірів і розповів, що хтось вигубив усіх діточок Братика Кролика і треба цього когось якнайшвидше спіймати, бо не встигнеш змигнути оком, як цей хтось усіх діточок у селищі поїсть.

– Як же ми його спіймаємо? – питає Братик Ведмідь.

– Для початку викопаємо глибоченьку яму, – каже Пан Черепаха.

– Я, я викопаю яму! – пропонує Братик Вовк.

Коли яма була готова, Пан Черепаха каже:

– Тепер наскладаємо в неї гілля і хмизу.

– Я, я наскладаю хмизу! – вискакує наперед Братик Вовк.

Коли хмиз склали, Пан Черепаха каже:

– Тепер запалимо його.

– Я, я запалю! – знов озвався Братик Вовк.

Як розгорілося багаття – високе та широке, Пан Черепаха сказав, що всі мають стрибнути через вогнище, і той, хто пообідав діточками Братика Кролика, напевне впаде в яму і згорить.

Братик Вовк так ліз поперед усіх копати, і складати, і підпалювати, що всі вже гадали, що й стрибатиме він першим, але Братик Вовк удав, що в нього є важливіші справи.

А стрибати ж і справді лячно! Яма така глибока, а вогонь такий сильний, аж до віття шугає! Та ось наперед виступив Братик Норка і сказав, що він не полював на кроликову дітлашню. З цими словами він розігнався і перестрибнув багаття.

Відтак Братик Єнот заприсягся, що він теж не полював, і перестрибнув.

Братик Ведмідь покректав і зауважив, що він останнім часом важкеньким став, одначе бідолашних кроленят не кривдив, і перестрибнув.

Всі-всі перестрибнули, і настала черга Братика Вовка. Упало серце у вовчиська, жижки трусяться. Пошкодував він, що викопав таку глибоку й широку яму і що такий вогонь сильний запалив. Відійшов вовк далеченько, щоби краще розігнатися. Ще трохи, ще… І на ту мить, як стрибати, вже геть натомився від розгону, стрибнув, впав просто у вогонь. Заверещав він не своїм голосом і чкурнув у ліс.

– А що він заверещав?

– Що діти Братика Кролика в нього в торбі й він просто пожартував.

Ця відповідь задовольнила хлопчика, та було ще дещо, що муляло йому:

– Дядечку Римусе, а Пан Черепаха стрибав через вогонь?

– А нащо йому було стрибати? Усі ж бо знають, що черепахи не їдять кролів.


Відповіді на загадки:

  1. Неправильно.
  2. Лід
Попередній пост

Як Братик Кролик настрахав своїх сусідів

Одного вечора, коли стемніло, дядечко Римус шукав свічку на полиці та ненароком зіштовхнув звідти жерстяну ... Читати далі

Наступний пост

Братик Лис і Дикий Кіт

Якось сиділи лис та кролик у Пані Мідоуз і плескали язиками про сусідів. Коли Братик ... Читати далі