Як стати «Європою»

«Україна – не Росія», – таку назву мала книга другого президента України Леоніда Кучми. «Україна – не Росія», – полюбляють повторювати українці, наводячи відмінності між звичаями, особливостями характеру, світоглядами населення цих двох країн. Про спільності між двома народами більше полюбляють говорити з іншого боку українського кордону.

А спільності, звичайно, є. І це не тільки спільний кордон чи історія, але, на жаль, і спільна риса, яка тримає Україну в орбіті «російського світу» по нинішній день. Ця риса – масова безвідповідальність населення. Не вірите? Ваша справа, але для початку прочитайте уривок з тексту, в якому автор висловлює своє обурення стосовно правлячої еліти його країни:

«…І тих, і других треба викинути на смітник – тільки в цьому випадку в країни і народу з’явиться шанс. Це, звичайно, не означає, що будь-хто, хто змінить нинішніх, буде краще. Не будь-хто. І далеко не будь-хто. Але методом перебору таких людей знайти можна. При дотриманні ще однієї умови – відповідальності людей за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

І це теж дуже важлива умова, оскільки відмова від цієї відповідальності і призводить до появи всіляких вождів, фюрерів і каудільо. Безвідповідальний народ ніколи не житиме добре, бо не він будує своє майбутнє, його будують інші. Але ця умова цілком здійснима. Люди повинні вчитися бути відповідальними. Взагалі, усьому треба вчитися. Плавати, керувати машиною, ходити, говорити. І нести відповідальність – теж. Фраза: “нагорі усе знають”, “там розберуться”… – це і є відмова від відповідальності. Нехай мені зроблять добре.

Ніхто, крім нас, не може сформувати ту владу і той правлячий клас, який працюватиме на благо країни і народу».

Чи згодні ви з автором цих рядків? Напевно, багато хто з ним погодиться, проте автор живе в Росії і описує ситуацію, що склалася саме в Росії, а не в Україні. Так що наступного разу, коли хтось заведе розмову про те, чим українці відрізняються від росіян, варто нагадати, що вони, на жаль, подібні своєю невідповідальністю, яка в підсумку призвела до ситуації, що відбувається на Сході нашої країни.

І не варто судити лише одних росіян, хоча, звичайно, левова частка відповідальності лежить саме на них, проте розбудовувати Україну повинні саме її жителі, і якщо протягом багатьох років більшості населення до долі їх країни було байдуже, то пожинати все це доводиться усім: байдужим і небайдужим.

У період Революції гідності було популярним ще одне гасло: «Україна – це Європа». Чудове гасло, яке трохи призабули. А дарма. Проте, щоб його згадали, щоб воно відповідало дійсності не тільки в географічному плані, але й культурному, ментальному, а за цим усім і в матеріальному – треба якомога далі віддалятися від Росії в плані безвідповідальності. Віддалятися до такої міри, щоб гасло «Україна – не Росія» не потребувало б жодних доказів.

Сподіваємось, що це колись стане реальністю.

З любов’ю, редакція сайту

Попередній пост

Електоральні вподобання

«То не люди винні, то все політики…» – цими словами люди зазвичай хочуть окреслити коло ... Читати далі

Наступний пост

Задля суспільного блага

«Влада – розбещує, а необмежена влада – розбещує абсолютно», – ці слова належать англійському історику ... Читати далі