Віра в краще

Про державу в нас прийнято згадувати під час і напередодні чергових і позапланових виборів, коли приходять квитанції на оплату комунальних послуг і, напевно, у День Незалежності, який з року в рік припадає на 24 серпня. З чим всіх і вітаємо. І в цьому, між іншим, немає і краплі глузування: адже не на всій території України можна відкрито відзначати це свято. Так що цінуйте те, що є… якщо раніше не цінували. Але в цей святковий день хотілося подумати над тим, що об’єднує в цей день більшість українців.

А більшість українців, якщо їх не тотальна більшість, переконана, що з країною далеко не все гаразд. От тільки, що чи хто (або ж вони разом) є причиною цих негараздів – от у цьому важко знайти спільної згоди. Точніше, неможливо знайти. Проте, можна спробувати виділити дві причини негараздів нашої Нені.

По-перше, це байдужість значної частини населення до подій, що відбуваються у власній країні. Сумно про це казати, але людям якось невтямки, що ці події в тій чи іншій мірі зачіпають кожного з нас. Навіть тоді, коли ми не хочемо на ці події зважати. Отже, не можна бути байдужим до країни, в якій живеш, інакше ця байдужість матимете доволі сумні наслідки… Приблизно те, що нині відбувається в нас.

По-друге, як стверджує народна мудрість: «Життя прожити – не поле перейти», тобто життя – довга і складна річ. Це саме можна сказати і про розвиток суспільства і держави в цілому – це забіг на довгу, так би мовити, на марафонську дистанцію, а не забіг на стометрівку, як би то хотілося всім нам. А якщо вас очікує довгий забіг, то, відповідно, і сили треба правильно розраховувати, щоб дійти до фінішу. А от це мало хто чути з тих, кому дійсно не байдужа доля Держави. Вони хочуть скорого, навіть миттєвого результату. Але з часом і темпом доведеться миритися, хочемо ми це визнавати чи ні.

Звичайно, можна знайти ще кілька десятків чи сотень причин негараздів, тільки сенсу від цього шукання не буде надто багато, бо кожен з нас так чи інакше потрапляє в обидві наведені категорії людей. Навіть, якщо цього не помічає.

Але цей допис хотілося завершити на позитивній ноті. У святковий день прийнято бажати щось добре, тому скористаємось такою доброю нагодою і побажаємо всім віри в краще майбутнє України. Так вже склалося в нашій історії, що без віри нам не обійтися ніяк.

З любов’ю, редакція сайту

Попередній пост

Що не так з Конституцією України?

Певно, День Конституції України, який щорічно святкується 28 червня, є одним з найменш шанованих державних ... Читати далі

Наступний пост

З ким не буває…

Перед черговими виборами спостерігається доволі схожа і не менш набридла картина: різноманітні, досить часто зовсім ... Читати далі