З ким не буває…

Перед черговими виборами спостерігається доволі схожа і не менш набридла картина: різноманітні, досить часто зовсім незнайомі люди, які з’являються лише напередодні виборів, намагаються потрапити за будь-яку ціну в органи влади, а виборці роздумують над тим, за кого віддати свій голос. І закінчивши речення відразу слід зауважити, що ціна потрапляння в органи влади, судячи за рекламою, яку кандидати витрачають на просування себе любимих, є дійсно нечуваною, ну а роздуми стосовно того, за кого віддати свій голос, часто нагадують у котрий раз нездійсненні мріяння про те, що прийде нарешті той, хто наведе якщо не в країні, то в місті, селищі, хоча б у моєму власному житті лад.

Отже, у принципі нічого нового. Хіба що з’явилися нові обличчя кандидатів замість деяких старих, але тут, здається, діє те саме правило, що і в математиці: від зміни доданків сума не змінюється. Як і не змінюються обіцянки кандидатів, які можна висловити за принципом: «Ми за все добре, проти всього поганого». От тільки не вказують, як вони збираються це робити. Тобто, як саме, і найголовніше, за який кошт, робити добре і боротися з поганим. І складається таке враження, що от ця риса, – відсутність чіткого плану дій, – об’єднує якщо не всіх кандидатів, то їх переважну більшість.

Якщо коротко, ніхто (чи майже ніхто) не каже, де саме майбутні голови та депутати збираються брати кошти на здійснення своїх власних програм, які, за їх словами, спрямовані на покращення добробуту пересічних громадян. Зауважте, ніхто. Ну, чи майже ніхто, щоб залишитись більш-менш об’єктивними, але такі претенденти на виборні посади особисто не зустрічались.

Взагалі, схожа картина спостерігається не тільки на цих виборах, але і на всіх попередніх: кандидати багато обіцяють, але переважна більшість з них не роз’яснює як саме збирається це робити, обмежуючись загальними гаслами. А ще критикою «попередників», часто попри той факт, що самі перебувають чимало років біля владного керма. Але то таке, з ким не буває… Зате мають досвід, від якого, втім, зазвичай мало користі.

У принципі, можна і закінчувати, а все, що намагалися цим дописом вам донести, так це те, що не варто очікувати щось доброго для себе від людей, які не кажуть, як це «добре» вони збираються втілювати. А, можливо, не кажуть, бо самі не знають? Але то таке, з ким не буває…

З любов’ю, редакція сайту

Попередній пост

Віра в краще

Про державу в нас прийнято згадувати під час і напередодні чергових і позапланових виборів, коли ... Читати далі