Хвороба

А потім, одного дня, Хлопчик захворів.

Його обличчя почервоніло, він бурмотів уві сні, а його маленьке тіло пашіло таким жаром, що Кролику було гаряче, коли Хлопчик притискав його близько до грудей. У дитячій з’являлися чужі люди і цілу ніч горіло світло. Весь цей час Вельветовий Кролик лежав, ховаючись під ковдрою, і намагався не ворушитись. Він боявся, що як його знайдуть, то заберуть. Цього не можна було допустити, адже він був потрібен Хлопчикові.

То були важкі часи, бо Хлопчик був надто кволий, аби гратися. Маленькому Кролику дуже нудно було нічого не робити цілими днями, та він терпляче згортався калачиком під ковдрою і мріяв про часи, коли Хлопчик одужає, коли вони знову опиняться в садку між квітів та метеликів і знову гратимуться в чудові ігри під кущами малини. Він планував цілі купи приємних занять, залазив на подушку і нашіптував їх на вухо напівсонному Хлопчикові.

Гарячка поволі відступила, його другові стало краще. Хлопчик вже міг сидіти в ліжку і розглядати книжки з малюнками, а маленький Кролик лежав поряд. Згодом настав день, коли Хлопчику дозволили встати і вдягнутися. То був ясний, сонячний ранок, вікна були відчинені навстіж. Загорнутого в ковдру Хлопчика винесли на балкон, а маленький Кролик заплутався між простирадлами і лишився в ліжку. Він думав.

Завтра Хлопчик їде до моря. Все вже було готове, лишалося виконати останні настанови лікаря. У дитячій якраз говорили про це. Кролик зачаївся під ковдрою і слухав, тільки голова стирчала назовні. Кімнату збиралися дезінфікувати, а всі книжки та іграшки, з якими Хлопчик грався в ліжку, треба було спалити.

– Ура! – міркував малий Кролик. – Завтра ми поїдемо до моря!

Хлопчик часто говорив про море, йому кортіло побачити великі хвилі, що набігають на берег, крихітних крабів та побудувати фортецю з піску.

Саме тоді Няня помітила Кролика.

– А що з його старим кроликом? – спитала вона.

– Оцим? – перепитав лікар. – Та це ж просто купа мікробів скарлатини! Спаліть його якомога швидше. Що? Дурниці! Купіть йому нового. З цим більше не можна гратися.

Отже, Кролика запхали в мішок разом зі старими книжками та іншим сміттям і винесли в кінець садка, за пташник. Там було досить місця для багаття, проте садівник того дня був дуже зайнятий. Йому треба було скопати картоплю і зібрати зелений горошок. Але він обіцяв прийти завтра раніше і все спалити.

Тієї ночі Хлопчик спав в іншій спальні. Йому подарували нового кролика – чудову іграшку з білого плюшу, зі справжніми скляними очима. Та Хлопчик був надто збуджений майбутньою поїздкою, аби звертати на це увагу. Адже завтра він їхав до моря! Це було так чудово, що він не в змозі був думати ні про що інше.

Попередній пост

Танок кроликів

То було чудове літо! Біля будинку, де вони жили, був ліс, і довгими червневими вечорами ... Читати далі

Наступний пост

Фея

Поки Хлопчик спав і бачив уві сні море, Вельветовий Кролик лежав серед старих книжок у ... Читати далі