Робін і Мач

Тієї ночі хлопчик прихопив із собою меча одного з розбійників і навшпиньки поквапився з галявини.

– Залишаєш нас? – раптом пролунав чийсь голос.

З темряви до багаття вийшов Робін.

– Я батька іду рятувати, – огризнувся Мач, – ти ж не схотів допомогти.

Робін забрав у хлопця меча й поклав на землю.

– Ходімо зі мною, – звелів він.

Робін повів Мача лісом. Вони ховалися в кронах дерев, спритно чіпляючись за гілки. Незабаром хлопці дісталися села.

Робін передав Мачеві торбинку з монетами:

– Ось, тримай, – сказав він, – допоможеш мені їх роздати.

Далі кожен окремо скрадався селом, тихенько пробираючись дахами, прослизаючи між хатами, щоб покласти біля кожної наготовані гроші.

Мач залишав монета на порогах… На підвіконнях…

…Ба навіть запихав декому під подушку.

Він поринув у захопливу таємну справу, але про батька не забував ані на мить.

Нарешті Робін із Мачем роздали всі гроші й сіли відпочити на пагорбі, з якого видно було все село.

– Ось чому ми не можемо ризикувати, рятуючи твого батька, – пояснив розбійник. – Якщо нас візьмуть під варту, як тоді селяни платитимуть податки?

Мач розумів, що Робін має рацію. Хлопчик з тугою подивився на замок шерифа, що бовванів попереду.

– Тоді, поки мій батько у в’язниці, я допома­гатиму вам захищати селян, – пообіцяв він.

Наступного дня брат Тук приготував для лісової ватаги розкішний обід: смаженого оленя, кролячу печеню, а ще – чорничного пирога.

Після обіду Малюк Джон та Вілл Скарлет навчали Мача вправлятися з мечем.

А Робін Гуд тренував хлопця в стрільбі з лука.

З кожною спробою Мач дедалі точніше влучав у ціль…

…Та перевершити Робіна все-таки не міг.

Кілька тижнів Мач мешкав у Шервудському лісі. Він допомагав Робінові та його друзям відбирати в багатіїв гроші…

…Які потім роздавав біднякам.

Хлопець навіть вигадував дотепні способи маскування… Знаходив непомітні схованки… Та складав кумедні подяки жадібному шерифові.

Мачеві подобалося бути членом ватаги Робіна Гуда. Проте хлопець непокоївся через батька, який скнів у підземеллі.