Невже порятунок?

Через тиждень Робінзон побачив поблизу острова корабель, що пришвартувався до берега… Англійський корабель! Чоловік ледве вірив власним очам: через стільки часу самотності на острові з’явилися його співвітчизники.

Не тямлячись од радощів, він узяв підзорну трубу. В неї побачив, що до берега прямує невеличкий човен з моряками. Однак у трьох з них були зв’язані руки.

Моряки витягли полонених з човна, приволокли до дерева й міцно прив’язали. Далі вони подалися узбережжям оглядати острів.

П’ятниця з Робінзоном почекали, поки моряки зникли з очей. Потім вийшли на берег поглянути, що відбувається.

Бранці очманіло вирячилися на Робінзона. Один з них трохи оговтався і заговорив.

– Я капітан того корабля, – пояснив він. – Моя команда здійняла бунт. Нас привезли на цей острів, щоб лишити на неминучу загибель.

– Який жах! – промовив Робінзон.

Але потім усміхнувся. В його голові промайнула думка.

– Ми допоможемо вам утекти звідси, – почав він, – якщо ви пообіцяєте забрати нас із собою до Англії.

Капітан охоче кивнув:

– Згода!

Коли моряки повернулися після прогулянки островом, вони перелякалися, не знайшовши бранців. Ті несподівано з’явилися з кущів і схопили бунтівників. Шансів вирватися не було, адже нагодилися ще й Робінзон із П’ятницею.

– Ми збережемо вам життя, якщо допоможете нам, – промовив Крузо.

Моряки погодилися, адже вибору все одно не мали.

Тієї ж ночі капітан з кількома членами команди підпливли в човні до свого корабля. Вони тишком пробралися на палубу і почали стрілянину.

Заскочені зненацька бунтівники розгубилися.

– Зупиніться! Ми здаємося! – загорланили вони. – Забирайте назад свого корабля.

Наступного дня капітан знову прислав до берега човна.

– Заходьте на борт! – звернувся він до Робінзона. – Сьогодні ми вирушаємо до Англії!

На борту корабля Робінзон вперше за довгі роки одягнувся в європейське вбрання. П’ятниця зайшовся від сміху, коли побачив його.

Молодий дикун також погодився податися до Англії. Робінзон востаннє поглянув на острів, що був його домівкою впродовж цілих тридцяти п’яти років. Моряки підняли якір, вітрила напнулись – і корабель рушив.

П’ятниця та Робінзон навіки лишилися друзями. Обом подобалося їхнє життя в Англії, але вони ніколи не забували про час, який провели разом на безлюдному острові.