Бути домогосподаркою легко

Дівчатка, про нас 🙂

Взагалі, бути домогосподаркою легко. З ранку прокинулася, усіх поснідала. Снідати всіх не складно.

Каші зараз швидко варяться, яйця завжди швидко варилися, тим більше, смажилися. Чайник на плиту кинула, він сам закипить. Бутерброд що, хліб за тебе випекли, масло з відбірних корів зібрали, ковбасу теж автомат робить.

Порізала, стопками склала, усім по кишенях розіпхала і сиди, відпочивай. Посиділа, відпочила. Кота нагодувала, погладила. Поки гладиш, можна за комп’ютером посидіти, книжку цікаву подивитися, у районі обкладинки.

Потім підлоги підмела, з підвіконь всяку всячину по шафах розклала, заразом з полиць розсипані борошно, цукор, перець, сіль, рис, гречку, плями жиру, пил, хлібні крихти, налиплі карамельки, а особливо налиплі карамельки граціозно змахнула.

Роботи небагато, а радощі вагон. Усі труси, шкарпетки, брюки, спідниці, сорочки, колготки, блузи, светри, до купи зібрала, по кольорах і тканинах розсортувала, а потім знай у пральну машину поклади, та кнопку натискай. Машина вона що, вона не втомлюється. І ти з нею не втомлюєшся.

Поки сили є, ліжка застелила, взуття за порядком частоти надягання розставила, яке і помила, а то давно не мите, відучора. Куртки-пальта з кута підняла, у шафи красиво повісила. Тут прийшов час обід готувати.

Обід нині вариться швидко, тим більше бульйон з ранку вариться, курку в каструлю кинула, сама зуби чистиш… а туди потім жменя бобових, жменя стручкових, сіль-цукор за смаком… і помішувати не треба. Взагалі процесам заважати ніколи не треба. І щі-борщі щодня наводити не треба. На простому супчику попостять.

Побачила в холодильнику яблуко псується, під настрій пірог випекла. Радієш: дбайлива я, аж дух перехоплює.

Поки пиріг в духовці, з ганчірочкою пройшлася, ручки дверні протерла. Це ж діти, де пластилін, де мед, де фарба. Бачиш, скрізь пластилін, мед і фарбу, ганчірку намочила, на швабру наділа, підлогами пройшлася. Зараз зручно, на колінах повзати не потрібно і витонченість у рухах.

Потім усі прийшли, носи витерла, за стіл усадила, погодувала, посуд помила. Небагато, не весілля ж. Ложок, правда, багато. Цій суп перемішала, цій налила, це доця їсти не хоче, буде ще тією. Ну, ложки просто мити, не каструлі з пригарним покриттям.

Білизну-одяг з пральної машини дістала, тут же повісила. На річку ходити полоскати не треба, плюси сучасності. От і вечір, усіх під душ загнала, вечерею нагодувала із залишків сніданку, обіду і фантазії. Спати усіх поклала, посуд помила. Сіла на диван з чашкою чаю.

Лягати не можна, а то заснеш чомусь. А хотіла чаю попити. Домогосподарки, буває, скаржаться, що так побут заїдає, зайвий раз бігуді накрутити сил немає…

А мені що, простіше. Мене побут не заїдає. Я, Слава Богу, ще і працюю…