Улюблені клаптики

Коли дитина постійно смокче якийсь предмет, скажімо, клаптик тканини, власний палець або ріжок ковдри, то причина може критися в недостатньому контакті з батьками. Часом, однак, це е наслідок підвищеної збудливості та вразливості малюка.

Просто не уявляю, що би я робив без мого улюбленого шматяного клаптика.

Або пальчика.

Я мушу щось смоктати, а моїй мамі це не подобається.

Вона кудись ховає мою шматку – і я заходжуся ридма.

Але мого великого пальця мама не може від мене заховати.

Врешті я знову отримую полотняний клапоть, бо мама, певно, боїться, що я геть зісмокчу свій палець.

Мого ведмедика, мого Ганібала, теж уже не дозволяють мені брати до ліжечка, бо я увесь час пхаю до рота його вуха.

Але тоді я зчиняю крик і довго не можу заснути. Й урешті-решт Ганібала мені повертають.

Майже завжди це чинить тато.

– Та нехай собі дитина поцмокає, – каже він. – О Боже, та ж усі ми в його віці щось смоктали. Наполеон, Колумб, Робін Гуд, Нерон, Шекспір, Ґрета Ґарбо… Можу побитися об заклад, що кожен із них полюбляв щось смоктати. А коли вже вони мали свої клаптики, то й у цьому домі можна дозволити дитині засинати з її улюбленою шматкою в устах!

Отак сказав мій тато.

Мій тато – добрий і мудрий чоловік. Він завжди мене підтримує.

І тоді мені повернули мій клапоть.

– Добре вже, Бонапарте, – здається мама й кидає ту шматку татові на коліна.

Попередній пост

Догляд за тілом

Найліпше якщо купання відбувається зранку, коли дитина має добрий настрій. Мило варто використовувати лише двічі-тричі ... Читати далі

Наступний пост

Переповивання

Підгузник - це важливий елемент убрання немовляти. Тому треба дуже старанно ставитись до переповивання. Якщо ... Читати далі