Перша заповідь для чоловіків

А от і наша перша заповідь для чоловіків:

“Піклуйся про інтимний комфорт дружини під час близькості. Шкодуй дружину в ліжку, якщо бачиш, що вона дійсно хвора, втомилася чи не хоче”.

На жаль, друзі, у нашій слов’янській культурі, здається, немає рівнозначного поняття західному слову “джентльмен”. Можливо, “чоловік, який шанує себе”, буде чимось схожим за сенсом. І якщо узяти на озброєння хоч би це визначення, то стосовно інтимного життя, у чоловіка, який шанує себе, разом з бажанням близькості, повинні з’являтися ще декілька думок (що відрізняє нас від тварин-самців), інакше це буде або чиста “механіка”, або, як виразився один чоловік (пробачте за неблагозвуччя) – “онанізм на дружині”.

Перше, що повинен зробити чоловік – це максимально делікатно, шанобливо і романтично “повідомити” дружині про своє бажання. Досвід сімейного життя пар неодмінно включає набір “підручних засобів”, за допомогою яких дружині дається знати, що “вона потрапила”. Потім, і це друге, що є обов’язком чоловіка – це м’яко “ввести” її в близькість і потурбуватися, щоб вона так само витягнула з “усього цього” максимум задоволення. Потім так само ніжно “розплатитися” з нею за її чуйність деяким часом, проведеним з нею і підвищеною увагою протягом дня, що залишився.

А тепер кілька слів про те, про що ще повинен подумати чоловік, який виявив у собі потяг до своєї дружини. В інтимній практиці сімейної пари не повинно бути нічого, що жінка вважає для себе образливим або неприйнятним. І мова зараз, у жодному разі, не про якісь збочення, про які, можливо, хтось зараз подумав. Самі нешкідливі з біблійного погляду речі, у сприйнятті деяких дружин можуть поставити їх чоловіків у дуже незручне становище. Наведу приклад (кажуть, було насправді). Після весільної ночі новоспечена теща приходить до пастора церкви і заявляє: “Відлучіть мого зятя від церкви! Він розпусник!” Пастор: “Господи, що сталося?” Теща: “Він мою дочку рукою за груди узяв!” А поруч стоїть ображена (?) дочка…

Смішно? Хто його знає… Жінка так вірить, це її розуміння святості, це її настанова. “Віра від слухання, а слухання…”, – на жаль, не завжди буває “від слова Божого“. Як наставляють, так жінка і віритиме, хоча ми бачимо і знаємо, що не завжди повчання даються вірні. Але не зважати на це чоловік, який узяв свою жінку з “такою” спадщиною, звичайно ж, не може і не повинен.

Що ж робити? А от що. Треба учити свою дружину інтимній техніці, у цьому жінки завжди покладаються на чоловіків, що чоловіки знають “як”, або що вони “щось придумають”. До деяких речей, (які, до речі, жодним гріхом не є), свою жінку треба вміти підвести в часі. Жінка повинна “дозріти” для чогось більшого, що є спадщиною її виховання чи інтимного досвіду.

Щоб якось закінчити ту смішну, а може і не зовсім смішну історію про руку, яка взялася за… ну, ви пам’ятаєте за що взялася, давайте прочитаємо місце з Притч. 5:18,19: “…і утішайся дружиною юности твоєї, улюбленою ланню і прекрасною сарною: груди її нехай напувають тебе повсякчас, любов’ю її насолоджуйся постійно“.

Друзі, слово “…напувають…”, або по-іншому “поять”, як ви думаєте, який процес описує? Пиття, правильно? А чим ми зазвичай п’ємо? Губами, ротом, так? Це що ж виходить, священний письменник не лише не ставить у гріх ласки між чоловіком і жінкою, але і нагадує чоловікові, щоб він не забував робити “це” зі своєю дружиною. Тільки зі своєю, про що нагадують наступні вірші (до них ми ще повернемося).

Іноді мене як пастора просять пояснити детально “що можна і що не можна в ліжку”. Був час, коли я брав на себе подібну відповідальність і намагався пояснювати “що таке добре і що таке погано”. Але одного дня я впіймав себе на думці, що в мене немає достатньої біблійної основи для подібних повчань. У Біблії, яку я завжди вважав єдиним джерелом ведення, на мій подив, я не знайшов ясних місць, які б недвозначно забороняли те, що для деяких християн досі є “смертним гріхом”, чи стосується це положень тіл або різновидів любовних ігор. У мене склалося враження, що ці речі Бог навмисно вкрив мороком, делікатно закрив завісу спальні, зробивши “правильним” для деяких двох те, що правильно лише для цих двох. Бажаючи бути правильно зрозумілим, хочу ще раз і максимально виразно висловити свою думку: “Відносно багатьох сфер інтимної практики сімейних пар у Біблії просто нічого не сказано!”

“Непорочність ложа”, про яке каже Писання (при всій моїй пошані до цього поняття), завжди наповнювалося сенсом відповідно до раси, культури, часу і, звичайно ж, деномінаційних тлумачень. А раз у мене, як у пастора, немає конкретних віршів, на підставі яких я можу забороняти якісь речі, то я прийняв для себе, що Бог і не наказує мені це робити. У мене досить відповідальності в тих сферах, про які Господь висловився куди ясніше. Відтоді я відправляю сімейну пару на прийом до Самого Господа Бога для консультації на тему інтимних стосунків.

Втім, ще одну тему, таки, варто обговорити. Без цього, як мені здається, питання комфорту дружин у ліжку, не може бути закінчене. Мова, як ви, напевно, вже здогадалися – про запобігання. При всій пошані до будь-якої думки з цього приводу, хочу висловити свою, і, звичайно ж, беру повну відповідальність за подібне повчання в рамках нашої помісної церкви. (А я і пишу взагалі-то для нашої помісної церкви. Ви все ще пам’ятаєте це?).

Так от, про запобігання. Одного разу прочитав в одному журналі чи газеті, не пам’ятаю, статейку під назвою: “З чого же, з чого же, з чого же?” Пам’ятайте, була така пісенька в сімдесяті роки: “…зроблені наші хлопчиська?” Ну, і дівчатка відповідно. Так от це видання представило своє, звичайно ж гумористичне, розуміння, з чого ж таки “складається” мозок чоловіка і мозок жінки. І в ряді інших “деталей”, які є в голові в чоловіків, вони виявили “датчик”, який постійно пульсує: “Хочу їсти! Завжди!” Подібний же “датчик” у голові в жінок пульсує: “Тільки не залетіти!”

Підозрюю, що якась частина моїх читачів-чоловіків навіть не зрозуміли про що мова. Але жіноча, упевнений, зрозуміла “аж бігом”. Кожна жінка, у тій або іншій мірі, стикалася з подібною напругою, без нейтралізації якої ні про який комфорт мови і бути не може. Який там комфорт, якщо, як одного дня виразилася одна з наших сестер (не скажу яка): “На мене чоловік тільки подивиться – я вже вагітна!”

Отже, що ж робити? Можна чи ні, застосовувати цю злощасну “контра…”, яка “…цепція”? От моя відповідь: “Так! Звичайно!” І от мої аргументи. (Я не пишу книгу про інтимні стосунки в шлюбі, тому дозвольте мені бути стислим). Спершу давайте відштовхнемося хоч би від вже озвученого нами з Притч: “Любов’ю її насолоджуйся постійно“. Скажіть мені, будь ласка, як я можу це виконати в системі “Тількитуди” і тільки народжувати“? Тоді “…постійно” треба було б замінити на “п’ять-шість місяців на рік”. Ну, а якщо “постійно” все ж продовжує бути Божим схваленням для двох у шлюбі, то якась божественна простота, ймовірно, передбачена для забезпечення цієї постійності. Звичайно! Дозвольте мені процитувати пару місць Писання, і усе стане на свої місця.

Перше: Ін.1:13: “Які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися“.

В одному вірші вся “історія” зачаття. Це, передусім, люди, тобто “кров“, у них є нормальні, природжені потреби, тобто “похоті плотські“, а також здатність заповнювати це один в одному. І останнє, що і є вирішальним чинником того, чи закінчиться ця близькість просто “втіхою”, чи плодом цього буде “зачаття людини”! І який же це чинник? “Хотіння чоловіче”! Іншого нам у Писанні просто не дано. Саме чоловік, згідно усього контексту Біблії, приймає рішення коли “входити до своєї дружини”. До речі, дружини (якщо, звісно, ви читаєте цей чоловічий розділ)! Якщо через усе ваше “не хочу” і всі аргументи, наведені вами в пояснення свого небажання, чоловік таки наполягає на черговій дитині – вам необхідно прийняти це в лагідності і упокорюванні. Вірним буде і зворотне: якщо ви хочете, а чоловік доки проти – також прийміть це в лагідності і упокорюванні. На жаль, (хоч я і за вас), але тут справа ваша підзаконна.

Ну, а тепер про хороше! Якщо ваші бажання зустрілися, і метою є проста “втіха” один одним, то як бути, якщо при цьому ми постійно стикаємося з однією і тією ж, м’яко кажучи, “проблемою”? А от як. Дозвольте навести вам невелику частину однієї історії, і потім я коротко поясню. Це буде в нас друге: Буття 38:7-10: “І сказав Іуда Онану (батько синові): увійди до дружини брата твого, одружися з нею, як дівер, і віднови сім’я (померлому) братові твоєму. Онан знав, що сім’я буде не йому, і тому, коли входив до дружини брата свого, виливав сім’я на землю, щоб не дати сімені братові своєму. Злом було перед очима Господа те, що він робив; і Він умертвив його“.

Підозрюю, що остання фраза мінімум насторожує, якщо відверто не лякає багатьох з нас. За що ж помер Онан? Відповідь знаходиться в самому тексті – за те, що “не дав сім’я братові своєму”. А чому не дав? Відповідь знову в самому тексті – бо “Онан знав, що сім’я буде не йому“, тобто, братова частина спадку дістанеться не йому, а цій дитині. Тому, тобто за порушення конкретного, так званого “закону левірату” (левір – брат чоловіка), Бог і убив Онана. А от як, яким чином Онан утілив свій задум, і складає сьогодні предмет нашого інтересу.

Мені здається, дорогий читачу, що наведене зараз мною місце – це одне з найделікатніших одкровень Бога для нас з інтимної сфери. Неначе на мить Господь трохи відкрив нам завісу старозавітної спальні, щоб показати нам сам принцип, сам, якщо так можна виразитися, “механізм”, що потрібно зробити, щоб жінка не завагітніла при близькості. І відповідь така: “Не залишити свого сімені усередині в неї“.

Отже, підведемо підсумок: що ж необхідно зробити, щоб жінка не завагітніла? Просто – не дати чоловічому сімені потрапити всередину жінки. І якщо в “старі часи” це робили по-природному примітивно, то нинішнє століття дає нам можливість зробити це, так би мовити, більш цивілізовано. Заперечуючи втручання в лоно жінки з причини так званих “спіралей”, що працюють на міні-аборт, механічний спосіб контрацепції здається мені найпростішим, (хоча і не завжди надійним) засобом. Тому, щоб закінчити цю історію, як пастор, я хочу висловитися самим недвозначним чином: “Чоловіки, презервативами користуватися не гріх!” Зважаючи на приголомшливу важливість для ваших дружин розуміння вами цього, благаю, не жартуйте з ними в ліжку на цю тему, на приклад: “Сьогодні я “так”… без “цього””. Цих жартів, я вас запевняю, вони не зрозуміють!

І ще, пара думок. Я вже згадував, що є пари, в яких дружина активніше в інтимній сфері, ніж чоловік. З одного боку чоловікам це подобається, оскільки це побічно свідчить про їх чоловічу спроможність. Але… усе це до певної міри. Потім ця активність починає лякати, оскільки на передній план виходить не стільки фізіологічна межа (яка, до речі, є в кожного чоловіка), скільки психологічний бар’єр. Річ у тому, що для досліджуваного нами “процесу” жінці досить просто розслабитися, а для чоловіка навпаки “напружитися”. Але оскільки шукана “напруга” пов’язана з психологією чоловіка, (тобто, що він прямо зараз думає із цього приводу), то тут і очікують нас, чоловіків, прикрі несподіванки.

Хочу звернути вашу увагу на певні особливості чоловічої сексуальності. Загальновідомо, що ерекція (давайте наважимося вимовити це слово) у чоловіків не в нижній частині тіла, а в голові. Якщо в чоловіка в конкретний момент часу немає налаштування на секс, тобто, немає якихось збуджуючих чинників, то ерекція і не настає. І це, повторюся, більш психологічна проблема. Отже, що ж робити чоловікові, дружина якого виявляє бажання і потребу “продовжити”, а в нього вже немає жодного інтересу? (Ви все ще пам’ятаєте, що ми говоримо про комфорт дружин? Мої думки безпосередньо з цим пов’язані).

Отже, що ж робити? А от що: якось збуджуватися, природно. Але оскільки тіло дружини на якийсь час умовно перестає бути згаданим збуджуючим чинником, то єдиним виходом для більшості чоловіків у цій ситуації являється уявити іншу жінку і через це знову привести себе в стан “готовності”. Проте в даному випадку благочестивий чоловік ловить себе на думці, що це гріх перед Богом, і миттєво “лякається” цих фантазій (від чого вірогідність настання ерекції ще більш знижується). Але оскільки дружина чекає, а іншого способу збудитися не спадає на думку, то чоловіки іноді здаються і погоджуються на те що є. Якраз із цього приводу в мене і є пара думок.

Дорогий чоловіче! Шануючи твоє бажання і прагнення до непорочності ложа, я хочу сказати тобі от що. Ти дивишся зараз на свою дружину (я нагадую, що зараз йдеться про певну ситуацію), а змушуєш себе думати про іншу жінку. Неначе твоя дружина більше не жінка, а просто дружина. Подивися на неї ще раз. Перед тобою, тремтячи від бажання, лежить справжнісінька жінка! (Ух, ти!!!) І в неї є абсолютне все, що є в будь-якої іншої жінки! Адже тобі потрібно жінка, щоб збудитися? Так от, вона перед тобою! Подивися на всі її атрибути жіночності і переосмисли свою дружину як справжнісіньку жінку!

Іноді це діє шокуючи. А дійсно, перед тобою жінка, яка недоступна для інших чоловіків, але тобі ця жінка з готовністю віддає себе і прямо зараз! Чи не про це ти мріяв, коли прагнув до шлюбу, усвідомлюючи свою потребу в протилежній статі?

І от ще що. Я прекрасно розумію, що еротичним почуттям властиво з часом “згасати”. Проте!!! У Бога припасено щось, що повинно, чи покликано, як хочете, стати чинником, який знову і знову “повертатиме” двох один одному. Чоловікові, по справжній нужді, я б сказав наступне: “Люби у своїй дружині ту жінку, яку ти полюбив колись. Ти тільки уяви – це та ж сама жінка!!! Перегорни пару сторінок своєї пам’яті, там обов’язково знайдеться щось, що підживлюватиме твою уяву. А тепер за справу! Бажання жінки на ложі любові – для чоловіка святе!

Останнє, що я хотів би згадати: чоловік просто повинен сприйняти відмову, якщо причина дійсно важлива. А важливою вона може бути (виключаючи дні очищення) зважаючи на саму елементарну, але колосальну втому чи, ну вже відверте неналаштування в даний момент. Дружина не повинна ходити під страхом реакції чоловіка на відмову, навпаки, вона має бути привчена досвідом подружнього життя, що “мій чоловік любить мене і він, звичайно ж, зрозуміє мене”.