Друга заповідь для чоловіків

Так-так, шановні чоловіки-брати. “Наша” друга заповідь, звучить так:

“Будь помірний і мудрий у своєму праві бути головою сім’ї!”

Правда, дуже просте правило? Спасибі, я теж так думаю. На нерозумінні призначення “чоловічого права” найчастіше “заквашена” більшість шлюбних проблем, що приходять з боку чоловіка. Як правило, від цього все відштовхується, і частенько все до цього зводиться. З цього-то приводу в мене сьогодні досить коротка розмова, буквально пару думок.

Отже, перше, що я хотів би нагадати “сильній статі” про її право керувати в шлюбі – це те, що ця реальна влада дана нам для творення, а не для руйнування! Ймовірно, кожен чоловік хоч би одного дня схибив проти цієї очевидної істини. Ну, що ж, як мовиться, буває. У жодного з нас немає “кірочки” “Сімейнобудівельного”.

Проте от про що я думаю. Помилки помилками, але, здається, зустрічаються між нами такі “самородки”, які неначе створені, щоб методично і холоднокровно вбивати все живе навколо себе. Дайте такому ідеальний початок, і в кінці ви не матимете “каменя на камені”. Що ж, теж, як мовиться, уміти потрібно. Елементарно просто упізнати в чоловікові “деспота” по замученому і втомленому обличчю його дружини. Усе просто розвалюється на частини, а він кричить: “Я в домі хазяїн!!!” Найчастіше, знаєте, це від внутрішнього безсилля. Якщо ти сам собою не “викликаєш” пошани, то “шанувати себе змусити” тобі, мило людино, не вдасться ні батогом, ні окриком.

У перших розділах книги Буття говориться про те, що Господь створив людину за Своїм образом і подобою. Подібний підхід до справи рухав Богом, ймовірно, і при творінні усього іншого. Створив, подивився навколо: “Добре-е-е!!!” Те ж саме відбувається сьогодні і у світі людей. Вони теж усе роблять за своїм образом і подобою. Озирнися навколо себе, високоповажний чоловіче! Якщо ти побачиш там зацькований погляд дружини, розширені від жаху очі твоїх власних дітей, якщо при твоїй появі теща “зникає як дим”, а сімейна економіка “тріщить по швах”, тоді знай – це твій образ і подоба. Ти можеш бути хорошим хазяїном, і тоді тобі величезний “плюс” (це немало для жінки). Але зрозумій, шлюб – це не кран, не розетка, і навіть не приватизована квартира. Шлюб – це стосунки! І по тому, як ці стосунки або створені тобою в любові і терпінні, або розвалені в егоїзмі і черствості, краще за все виявлена твоя справжня сутність як чоловіка. Ти можеш завжди залишатися “правим”, на це в тебе завжди залишається право. Головне, щоб зрештою, твоїй правоті радів не лише ти сам, але твоя правота “верталася” радістю і для всіх інших. “Ага-а! Тато виявився правим!” – діти скачуть, сім’я з прибутком, дружині весело, теща з млинцями в гостях!

Думка друга і остання – твоє право очолювати укомплектовується відповідальністю за все, що відбувається в сім’ї. Шкодую, але вимушений сказати про це відкрито: сьогодні все більше чоловіків, які бажають залишити за собою в шлюбі один вплив, і всіляко “відхрещуються” від відповідальності.

Мені бридко дивитися (навіть не вибачаюся) як знову і знову чоловіки кидають своїх дружин наодинці з побутовими проблемами, невирішеними конфліктами із сусідами і дітьми, з горою життєвих зобов’язань і просто купою поточних справ, які рано чи пізно просто “ламають” жінку зсередини. Чоловік усе прекрасно знає і бачить, але завжди “не при ділах”: “А шо?! А навіщо я одружився?!”

У лагідності Христовій нагадую тобі, дорогий брате – дружина усього лише допомагає тобі в усьому цьому. А реальну відповідальність (дозволь мені наново тобі її вручити) – несеш саме ти! Адже ти хотів бути першим, чи не так? У Еф. 5:25 сказано, що “Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї“. Церква ж оцінила це і підкорилася. Важко підкорятися тому, хто не любить. Просто пам’ятай про це.