П’ята заповідь для чоловіків

На п’ятій заповіді я порекомендував би чоловікам напружитися (тобто, перепрошую, зосередитися), щоб на середині розділу не ловити себе на думці: “Так, почекай, я не зрозумів, це він про що взагалі..?” Тому, починаючи з наступних слів, ува-а-а-ажно стежте за моєю думкою:

“Навчися щиро цікавитися дружиною як особистістю. Зважай на її інтереси і прихильності”

Кажуть, внутрішній світ жінки – це світ почуттів (у чоловіків це світ думок). З подачі психологів загальновідомо, що жінка пам’ятає ситуацію не по тому, що вона в цей час думала, як це властиво чоловікам, але що вона в цей час відчувала. От чому для чоловіка важливим є розвиток і підтримка саме душевних стосунків з дружиною, частиною яких якраз і є почуття.

Друзі, про жінку не кажуть: “Вона віддала тіло“, – але, – “Вона віддалася“. Тіло всього лише утілило те, на що штовхнула жінку її душа. Чоловіки, наше завдання побачити в наших дружинах щось більше, ніж їх привабливе тіло. Дружину мало любити. З дружиною потрібно дружити! Одного дня в якійсь газеті прочитав приголомшливе висловлювання: “Дружба між чоловіком і жінкою – це коли один дружить, а другий таємно любить. Любов же між чоловіком і жінкою – це коли один любить, а другий таємно дружить”.

Що, по-вашому, є вірним показником дружби? Не так. Що відрізняє двох людей, про яких усі знають, що вони друзі? Правильно: відкритість, спілкування і непідробний інтерес один до одного. Десь читав, що для підтримки нормальних стосунків з дружиною з нею треба проводити не менше двох годин на день!!! (Для багатьох благовірних ці слова звучать як чоловіча страшилка). У нас з Тамарою є одна дуже близька нам сімейна пара. Будучи дияконом церкви, він, як і всі диякони, хронічно зайнятий церковними справами. Його дружина якось розповіла нам про свою розмову з Богом з цього “хронічного” приводу. Вона сказала Богові: “Господи! Скажи мені, будь ласка, я заміжня жінка? Я свого чоловіка тижнями не бачу!” На що Господь відповів: “Дитино моя! Ти не самотня! Я теж його не бачу!” Заради справедливості я повинен сказати, що це було багато років тому. Я упевнений, усе в них вже давно змінилося на краще.

Насправді, беручи в дружини “свою жінку”, в її особі ми, чоловіки, придбаємо цілий світ, або, принаймні, ще один, паралельний погляд на світ. І доступ до цього, іноді досить оригінального світогляду – це наш бонус у шлюбі.

Будучи дещо по-різному психологічно влаштовані, чоловіки і жінки також по-різному сприймають одну і ту ж реальність. І іноді повнота розуміння ситуації приходить до подружжя як підсумок обговорення її з двох різних сторін. Особисто мені завжди була цікава думка моєї дружини про предмет нашої розмови. Будучи допитливим, я завжди хотів знати, чи є ще якийсь погляд на обговорювану тему. Свій власний мене не те, що не цікавить, просто я його і так вже знаю. Мені завжди не терпілося розширити свої знання і “вивудити” з чиїхось роздумів парочку-другу цікавих спостережень. Моя дружина, як людина, яка завжди знаходиться поруч, якраз і стала для мене таким “джерелом”.

Я дивуюся, як швидко чоловіки втрачають інтерес до своїх дружин. Здається, зустрічалися – кожне слово ловив, усе здавалося таким милим і вартим уваги. Як зійшлися – куди все поділося! Як у тій байці: “Де вечеря, – закричав жираф жирафі, – я не можу лягати спати не поївши! І взагалі… піди, в очах рябить”. Любов кінчалася – почався побут!” А тим часом, Божественний задум для чоловіка в шлюбі якраз полягає в тому, щоб, насолодившись таємною голизною своєї обраниці, піти далі і знайти насолоду в багатствах тайників її душі. “Пий воду з твоєї водойми і ту, яка тече з твого колодязя” Пр. 5:15, – учать нас мудрі Притчі. Це припускає, що глибину особи дружини її чоловікові черпати – не перечерпати, і що все необхідне для чоловіка в плані душевного, психологічного і фізичного комфорту “закладено” Богом у його власній дружині. (Так і хочеться сказати словами старозавітного Якова: “А я не знав!“) Бут. 28:16.

Ну-у, тепер уже знаєте! А тепер хочу, щоб узнали ще дещо. У вашої жінки є свій світ, в якому є свої інтереси і прихильності. На інтереси їй треба виділити час і фінанси, а з прихильностями змиритися, так само як і вона з вашими захопленнями. Найчастіше, звичайно, її прихильності відносяться до її батьків (не осмілююся вимовити “теща і тесть”). Це цілком виправдана прихильність, що “прив’язана” до заповіді про повагу батька і матері. І нам, чоловікам, варто полюбити цих людей, які народили наших коханих і продовжують бути їх батьками, з усіма відповідними наслідками. Коли ви віддасте заміж своїх дочок, ви зрозумієте до кінця, про що я зараз кажу.

А тепер ще от що. Будь ласка, постарайтеся зрозуміти і прийняти деякі, чоловічим жаргоном кажучи, “дивацтва” своєї жінки. Чоловік завжди дивитиметься на жіноче сприйняття світу як на щось дивакувате і смішне. Пам’ятаю розмову з одним братом, у якого дружина була по-дитячому безпосередньою і захопленою істотою. От його розповідь: “Йдемо ми якось парком, просто гуляємо, дихаємо повітрям. Раптом улюблена як закричить, як кинеться кудись. Я аж сторопів”. (Враховуючи багатирську статуру і ведмедячий характер мого друга, я можу лише уявити, що це був за крик). Через мить вона повернулася з якоюсь незрозумілою рослиною в руках. “Ти тільки подивися, коханий, яка квіточка!” – сказала вона йому. “Михайле, – продовжив мій друг свою розповідь, – я цього не ро-зу-мію!!!” Ну що ж, як мовиться, взаємно, брате! Ми теж багато чого не розуміємо з того, що займає наших дружин. А потрібно старатися! Дружина…!!!

Підсумовуючи і закінчуючи розділ, я хочу висловити сумне припущення, що багато дружин (кажу зараз знову в ширшому сенсі) впали в зраду, оскільки свого часу в їх житті знайшовся чоловік, який дав їм зрозуміти, що він щиро захоплений нею, який виявив непідробний інтерес до світу її почуттів. Це як у старі, не знаю чи добрі, часи: “Маріє Іван-н-нівно…” – а потім слідує поцілунок руки з уклоном і значущим поглядом у самі очі. От так би нам, чоловікам..! До речі, це якраз те “розігрівання”, яке знадобиться вам до ночі.