Сьома заповідь для чоловіків

Сьома заповідь для чоловіків спочатку замислювалася без коментарів.

“Заробляй достатньо”

На більшості семінарів, які я проводив по темі “10-ти заповідей…” це був єдиний пункт, який дійсно йшов без коментарів. Очевидність твердження була такою убивчою, що імовірно після цього всі повинні були розсміятися, що, загалом, і траплялося найчастіше. Я давав сміху і різним їдким виразам з місця вщухнути і починав чергову заповідь. Це був запланований момент загальної розрядки на семінарі, що добігав кінця.

Але одного дня після закінчення лекції до мене підійшов один брат, на обличчі якого був відбиток смутку і ледве помітної розгубленості. Він, як би вибачаючись, заговорив зі мною про сьому заповідь для чоловіка, і я відразу зрозумів, про що він каже. “Ех, брате Михайле, – сказав він мені, – я з тобою так в усьому згоден! І у відношенні “заробляй достатньо…” теж; тут навіть і казати нічого. Усе правильно. Тільки ти знаєш, і я знаю: де в нашій країні звичайній людині заробити стільки, щоб і на життя вистачало і на “смачне” вистачало? Я в та-кому від-ча-ї! Прекрасно розумію – я належно не забезпечую сім’ю! Усе життя працюю, де тільки можу підробляю – ніяк не можемо на нормальний рівень вийти. Так, ледве на життя вистачає, а так як інші, дивишся, підійшов, набрав, портмоне відкрив – не дивлячись дістав..! Не ро-зу-мі-ю!!! Тому я, брате, і радий би “достатньо”, але …доки …не виходить щось. Поки маємо шо маємо!”

Знаєте, якось відразу не до сміху мені стало того вечора. Сміх – корисна річ, але я ще раз переконався, наскільки мудрі і делікатні повинні ми бути в словах “на людях”! Скільки речей, над якими ми часом необережно сміємося, насправді є чиєюсь бідою чи трагедією життя. Це те ж, що проповідувати у в’язниці про пожертвування. Що ж, сміх і сльози завжди йшли по життю пліч-о-пліч.