Десята заповідь для дружин

Останній “жіночий” розділ – остання, десята заповідь для дружин:

“Будь прикрасою його життя!”

Ви чуєте, дружини? Не трагедією його життя, а прикрасою! Це спільний знаменник усього того, що ви являєте собою як дружина цього чоловіка. Тобто:

  • Йому не повинно бути соромно за вас (зовнішній вигляд, поведінка, репутація);
  • Йому повинні по-доброму заздрити, що в нього така дружина як ви;
  • Сам він має милуватися вами в усіх відношеннях;

Можна було б поставити крапку і сказати “амінь”. Але рветься з грудей моїх слово, яке я кажу всім парам, на чиїх весіллях буваю. Неважливо, чи веду я одруження, або я просто гість на цій урочистості – я всім кажу одну і ту ж фразу: “Запам’ятайте: усе зрештою зведеться до взаємин“. З чого б не почався шлюб, які б мотиви не спонукали двох людей свого часу зв’язати свої долі – одного дня, (і зараз я знову повертаюся до теми нашої розмови), усе зведеться до того, як жінка поводиться з чоловіком. Бачте, існує досить поширена, і, на мій погляд, досить помилкова думка, що прикрасою чоловіка є красива жінка. З одного боку, так-то воно і є. Проте з другого боку… Послухайте, я думаю кожен з нас хоч би раз був свідком приблизно такої ситуації. Ви йдете тротуаром, назустріч вам йдуть чоловік і жінка. З усього видно чоловік і дружина. Обоє молоді і красиві. Йдуть під руку… і… і на цьому ідилія закінчується. Він, невдоволено дивиться в один бік; вона, із знервованим обличчям, дивиться в інший бік. Ви розминаєтеся з ними, і продовжуєте свій шлях з почуттям… А от з яким почуттям – це вже залежить від того, чоловік ви чи жінка. Ну, якщо вам цікаво дізнатися що, найвірогідніше, відчуває в цей момент чоловік – прочитайте Притчі 11:22. Там щось про золоту прикрасу і домашню тварину…

Так, давайте розбиратися, у чому ж тут власне справа? Здається, красива жінка, а відношення до неї в перехожого чоловіка миттєво складається, перепрошую, нікчемне. У чому причина? А от у чому. Чоловік ранимий і дуже чутливий по відношенню до того, якщо в когось, дивлячись на його життя, може складатися враження, що в нього щось не під контролем. (Щось подібне в жінки пов’язане з тим, як вона виглядає). Тобто, для чоловіка принизливо, якщо в його житті є видимим “щось”, з чим він не зміг упоратися. А якщо він з чимось не впорався – означає він слабак. Ну, і, відповідно, навпаки. Тобто, якщо жодні такі подібні проблеми в житті чоловіка не є видимими – то він молодець! Він “крутий”! Справжній мужик! Прр-а-а-вильно, у справжніх мужиків завжди “усе під контролем”!

Так от, дорогі мої сестрички. Справжньою прикрасою життя вашого чоловіка ви можете бути тільки в тому випадку, якщо завжди і в усьому, в очах усіх, хто знає ваш шлюб, ви поводитеся з вашим чоловіком шанобливо і упокорено. Ваш чоловік може бути хорошим фахівцем, шанованою і авторитетною людиною на роботі. Він може чесним шляхом заробити собі дачу, машину, квартиру і усе в квартиру. Він може бути навіть впливовою людиною, великим начальником, і навіть самим президентом. Але якщо його власна дружина серйозно його не сприймає – в очах людей він завжди буде смішний. Якщо при всіх його регаліях і претензіях на “крутизну” проста… ледь не сказав баба… домогосподарка може от так запросто і безкарно зневажати їм – те ніякий він не мужик! Він сам “баба” у цій сім’ї! А “мужик” вона!

А тепер, з причини всього вищесказаного, дозвольте ще одну, але вже іншу історію. Першу половину один до одного візьмемо з попереднього прикладу. А от другу…

Втім, давайте послухаємо. Отже… Ви йдете тротуаром, назустріч вам йдуть чоловік і жінка. З усього видно чоловік і дружина. Обоє молоді і красиві. Йдуть тримаючись за руки. Він з упевнено-спокійним і щасливим обличчям дивиться вперед. Вона, ледь нахиливши голову, захопленим і відданим поглядом дивиться в його очі. Ви розминаєтеся, і продовжуєте свій шлях з почуттям… А от з яким почуттям – це вже залежить від того, чоловік ви чи жінка. Ну, якщо вам цікаво дізнатися що, найвірогідніше, відчуває в цей момент чоловік – прочитайте Притчі 12:4 (а) Там щось за чоловіка і корону…

Чи не то каже нам і апостол Петро у своєму Першому посланні 3:1-4: “Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались, коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. Нехай буде прикрасою вашою не зовнішнє – заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі, а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом“.

Ще раз хочу повернутися до свого твердження, що по-справжньому чоловіка вражає не стільки зовнішність красивої дружини (це він з часом приймає як даність), але її “життя”, тобто, її лагідність, покора і упокорений дух. До краси звикають, і вона з часом як би “в’яне” в чоловічих очах; це те, що він вже дізнався у своїй дружині. А от життя – це те, що він розкриває у своїй дружині в часі, і до часу не знає, “що” узяв. Надалі чоловік прив’язується до дружини не через її красу і привабливість. Але його притягує її поведінка, тобто, як вона поставить себе перед ним як жінка. Усе, зрештою, зведеться до взаємин. Тільки це по-справжньому чіпає чоловіка. А краса обличчя і тіла і так йому належать. І потихеньку в серці чоловіка закоханість стає Любов’ю! А предмет його любові – прикрасою його життя..! Він став справжнім чоловіком! Він упорався з усім!

Попередній пост

Дев'ята заповідь для дружин

Ще раз сповнююся трепетом, починаючи роздуми над передостанньою, дев'ятою заповіддю для дружин. Сама заповідь звучить ... Читати далі