Коли я досить чистий?

Мама занадто ретельно мене вимиває. Аби лиш геть не змила!

Цілком погоджуюся зі своїм старшим братом, що увесь час когось мити – це безглуздя. А мої батьки миють мене безнастанно. Хоч би не змили зовсім! Я завважив, що вони так само миють мило. Й після кожного миття воно робиться щораз меншим! Погодьтеся, що це будь-кого може вивести з рівноваги. Мій старший брат завжди впирається, коли мама каже йому митися. Я його чудово розумію.

– Ми дуже гарно бавимося, – відповідає він, – і нам зовсім не треба митися.

У кожному разі, він ще ні разу не забруднив руками дверей. Бо коли хоче їх відчинити, то копає ногою. Оце кілька хвилин тому, коли брат вийшов із лазнички, мама спитала, чому у нього такі брудні руки. Він відповів:

– Певно, вимазалися, бо я саме мив лице!

Вчора, коли брат бавився у калюжі, прийшла медсестра, щоби зміряти мене й довідатися, чи я став довший, а чи коротший від часу її попередніх відвідин. Вона спитала брата, скільки йому років.

– Чотири, – відповів брат.

– Що ти кажеш! – вигукнула вона. – Годі й уявити собі, що за якихось лише чотири роки можна отак вимазатися!