Галушки

Мама каже, що галушки не для забави… А для чого вони тоді?!

Самі не знають, що роблять. Нема серед людей справедливості. Одні можуть робити те, що іншим заборонено. Ось, наприклад, я. Мені не можна бавитися з їжею. Візьмімо хоча б ті галушки. Мені не можна з ними робити практично нічого: не можна кидати їх на підлогу, не можна перекладати їх у горнятко з йогуртом, яке стоїть перед моїм братом, не можна взяти їх у руки та добряче розім’яти. Взагалі не можна з ними бавитися. Але коли ними бавиться моя мама, тоді все гаразд! Я сам бачив, як вона м’яла їх у мисці, брала на ложку й намагалася утопити у баняку з водою, потому знову ви­ловлювала, а тоді ще підкидала, перемішувала та чимсь поливала. Бавилася отак більше як годину. Я також хотів узяти собі горнець, щоб їх потопити, але ні – мені не вільно!

Тоді для чого мені пхають ті нещасні галушки? Маю на увазі… що з ними робити, якщо не можна ужити хоч для якоїсь забави… Залишається хіба їх розжувати й – виплюнути.