Виховувати оптимізм

Для багатьох підлітків та молоді життя сьогодні має суворий та відштовхуючий вигляд, наче герметично закритий сейф. Комбінацією, за допомогою якої його можна відкрити, є оптимізм. Але потрібен хтось, хто б підказав шлях, оскільки оптимістами не народжуються – ними стають.

Виховувати оптимізм – значить, насамперед, створити та підтримувати в родині атмосферу, сповнену життєвої радості, котра б живила чотири найважливіших аспекти життя: фізичний, емоційний, розумовий та духовний. У цьому, як ніхто інший, можуть допомогти батьки.

Дати дітям позитивне бачення самих себе. Захоплюйтесь вашими дітьми та продемонструйте їм, що поважаєте їх, вірите в них та ставитесь до них відповідно. Найкращий спосіб досягнути цього – щораз більше залучати дітей до родинного життя.

Надати їм орієнтири. Найкраще цього досягнути через заборони, котрі стосуються фізичного і духовного життя дітей та виховуються вже в перші роки життя. Однак заборони повинні бути серйозними та чітко мотивованими.

Пояснити дітям, що проблеми можна вирішити. Виховати оптиміста – не значить творити фантазера, котрий живе щасливо, сховавши голову в пісок, наче страус. Вони прекрасно розуміють, що живуть у недосконалому світі, де любов ненадійна, де довірливих людей ошукують і де хворі помирають. Проте оптимісти використовують певну стратегію, котра дозволяє тримати себе в руках та зберігати рівновагу. Вони вважають, що можуть вирішити і передбачити проблеми; вірять у те, що завжди існують альтернативи. Батьки мають виховати у дітей уміння знаходити інші шляхи боротьби з негараздами, а в разі поразки вони повинні забезпечити дітей арсеналом альтернатив. Багато батьків просто намагаються застерегти дітей від усього й усіх. Це глуха позиція, яка призведе лише до невпевненості та необдуманості.

Привчити дітей цінувати те, що вони мають. Справжні оптимісти зосереджуються на тому, що в них є. Таким чином, їм бракує часу, аби думати про причини смутку. В одній родині, котра переживала скрутні часи, мама нагадала дітям таку приказку: «Зірки можна побачити лише у повній темряві!» Коли діти виросли, вони ніколи не забували цих слів.

Поставити мету та йти до неї разом. Невпевненість, пасивність, моральна нестабільність спричиняють лише нудьгу та песимізм. Людський потенціал неймовірно великий, якщо тільки його правильно використовувати. Ми маємо право вибирати, про що думати та за чим спостерігати: наш розум значною мірою в нашому розпорядженні. Саме так можна змінити наш світ.

Завжди заохочувати дітей та призвичаювати їх до зусиль. Намагайтесь не заохочувати їх незаслужено. Фальшива підтримка аж ніяк не потрібні дітям. Краще вже сказати щось на зразок: «Ми потрапили в халепу, але якщо все ж візьмемося за справу, то зможемо врятувати ситуацію». Не давайте їм можливості надто часто жаліти себе чи подумки займатися самобичуванням. Декотрі люди схильні до крайнього песимізму. Вони – як ходячі погані новини: щохвилини передчувають якісь неприємності, відчувають, що вони безталанні, та у всіх бідах звинувачують себе. Дитина повинна рости, не думаючи про «невдачі». Їх необхідно навчити вірити в себе та у світле майбутнє, приборкуючи свій темперамент.

Шукати для себе та для дітей товаришів, котрі живуть надією. Насправді, вкрай важливо рости в атмосфері, сповненій конструктивних символів. Тому шукайте позитивну суспільну допомогу.

Розвивати фантазію та творчі здібності. Допоможіть дітям набути творчих навичок. Навчіть їх зауважувати прекрасне, слухайте музику, гуляйте, частіше радійте.

Допомогти їм звільнитись від слабких місць. Діти повинні бути в чомусь «компетентними» та почувати себе такими.

Попередній пост

Виховувати силу духу

Одна з найдосліджуваних і найпотаємніших здатностей людського тіла – імунна система. Людський дух також має ... Читати далі

Наступний пост

«Цей твій друг мені не до вподоби!»

Друзі дітей страшенно «наполегливі»: вони посідають найважливіші місця родинного життя, хоча іноді вони непомітні... «Жити ... Читати далі