Допомагати дітям зосередитись

Уміння зосередитись – це здатність підбирати, фіксувати та впорядковувати ті стимули, котрі забезпечують можливість спокійно орієнтуватися у житті і не блукати. Однак уміння зосереджуватися не вписується у сучасну культуру.

Наш час – це час розваг. Величезна кількість візуальних, звукових та емоційних стимулів, котрі звалюються на нас завдяки інформації та розвагам, можуть перетворитися на негативне явище, особливо для наймолодших. У період розумового та культурного формування дітей вони потрапляють у тенета відволікаючих звуків – їх носить різноманітними електромагнітними хвилями. У машині та автобусі вони не розлучаються з телефоном та МРЗ-плеєрами, а пульт дистанційного управління затягує їх у вир суперечливої інформації. І цей ритм щораз пришвидшується.

Якщо дорослі не усвідомлюють, як час тисне на родину, вони ризикують провести життя у стані безупинного прискорення, передавши такий стиль поведінки дітям. Підлітки стають своєрідними пружинами, котрі все більше здавлюються, а в певний момент відчувають єдине бажання – розпрямитися. За будь-яку ціну.

Молода особа має потребу бути господарем себе самої та вміти вільно орієнтуватися у навколишньому світі. Дикі розваги захоплюють її. Багато підлітків живе в розгубленості. Їм потрібне орієнтування та вміння зосередитися. Нерідко можна помітити, як юні покоління «вчаться» з навушниками у вухах, у супроводі увімкненого телевізора або, перечитуючи параграф з підручника, вони сидять в Інтернеті…

Уміння зосередитися – це здатність відбирати, фіксувати та впорядковувати ті стимули, котрі забезпечує життя, так, аби можна було спокійно орієнтуватися в ньому, не блукаючи. Для цього людина повинна використовувати всі можливості, необхідні для її росту. Наші підлітки повинні щодня стикатися з важкою працею, докладати значних зусиль, і все тому, що вміння зосереджуватися не вписується у сучасну культуру.

Батьки можуть надати необхідну допомогу. Тільки вони і спроможні це зробити, а починати необхідно з раннього дитинства. Єдине формула, котру найчастіше застосовують за таких обставин – «Та зосередься вже нарешті!» Підлітки і раді б це зробити, та не знають, з чого розпочати. Натомість треба сказати: «Давай разом організуємося, аби ти навчився краще зосереджуватися».

Необхідно подати дітям «схему» та ритм життя. Іноді, особливо, коли йдеться про малюків, корисно додержуватися правила «чим менше, тим краще». Деяким дітям дають список доручень, котрий є довшим, ніж у президента країни.

Уміння дітей зосереджуватися залежить від багатьох чинників.

Перш за все, йдеться про біологічні фактори, такі як: рівновага між сном та бадьорістю, години прийому їжі та дієти.

Важливими є чимало факторів навколишнього середовища, наприклад, фоновий шум на вулиці, взаємостосунки з однолітками, наявність мас-медій у домі.

Наприклад, телевізор – це справжній цап-відбувайло в питаннях розсіяності. Хоча насправді, усе залежить від того, як ним користуються. Телебачення зміцнює соціальну нерівність, оскільки в залежності від того, як дітей вчать його використовувати, воно або робить їх пасивним та розгубленими, або ж, навпаки, вони стають активними глядачами, котрих екран культурно збагачує.

Хоч це і складно, батьки повинні ретельно стежити за тим, наскільки правильно використовують телевізор у родині. Дітям, котрі звикли до динамічних, гарячкових передач, що пропагують насильство, уроки в школі потім здаються дуже нудними.

Приблизно те саме можна сказати і про комп’ютерні та електронні ігри. Такі забави для сучасної молоді – просто-таки соціальний кодекс. Заборонити їх не можна, однак необхідно обмежити правила гри та часові рамки.

Домашні завдання – чудова нагода, аби супроводжувати дітей на важкому шляху до зосередженості. Необхідно допомогти їм навчитися займатися методично, обирати, як найкраще впоратися із труднощами, з котрими вони зустрічаються на уроках, психологічно підтримати їх та зрозуміти причини можливої зневіри.

Батьки не повинні вимагати «повної зосередженості», оскільки тепер її досягнути неможливо. Але вони можуть допомогти дітям відкрити для себе цікавість та допитливість, котрих можна було б і не розгледіти за розгубленістю та збентеженістю. Дітям простіше зосередитися на тому, що їм цікаво.

В основі всього цього – колективні зусилля щодо збереження у родині атмосфери порядку, спокою та миру.

Попередній пост

Допоможімо їм вчитися

Простими, майже непомітними вчинками батьки можуть вплинути на інтелектуальне майбутнє та процес навчання своїх дітей. ... Читати далі

Наступний пост

Організована дитина

Малюкам слід впорядковувати свої розумові здібності так, аби почати вчитися та орієнтуватися у навчанні, мисленні, ... Читати далі