Перевірка зв’язку

Проблеми взаємин з дітьми різного віку. Як не втратити контакт з дитиною? А якщо втратили, що робити для його відновлення? Розглядати цю проблему краще поетапно – залежно від віку дитини. Адже в кожному віці вона і проявляється, і вирішується по-різному.

Вік немовляти

Контакт з немовлям у рідної матері встановлюється ще до його народження. Учені, що вивчають цей феномен, кажуть, що взаємодія матері з дитиною – система багато в чому таємнича, до кінця не вивчена. Прийнято казати про існування певного незримого, але дуже міцного «пуповиного» зв’язку, який не припиняється після виходу немовляти з утроби.

Втім, зараз ця психологічна пуповина часто обривається практично відразу після народження немовляти через неготовність мами до материнства. Багато молодих жінок при народженні первістка ще не дозрівають до ролі матері, їм не хочеться перебудовувати своє життя. Вони так чи інакше намагаються скоріше скинути з себе тягар побутових турбот і повернутися до звичних занять, до звичного кола спілкування. Такі мами чи дуже швидко передовіряють своє дитя іншим людям, або виконують догляд за ним формально, обтяжуючись цим і дратуючись. Ну а коли хтось сприймається нами як перешкода для важливіших справ, контакт з ним, природно, ускладнений.

Дошкільники

У дошкільному віці контакт нерідко втрачається, коли дитину рано віддають у дитячий садок. Зараз це часто відбувається в 2-2,5 роки. Раннє відділення від сім’ї для багатьох дітей травматичне. Проте молоді батьки цього не розуміють, а дитина ще не може розповісти про свої переживання і реагує на те погіршенням поведінки: капризує, влаштовує істерики. А також починає часто хворіти. Усі ці ознаки свідчать про те, що дитині погано. Якщо стресова ситуація затягується, у дитини може виникнути хронічне почуття образи на батьків. А з іншого боку, малюк рано розуміє, що в батьків не варто шукати підтримки в скрутну хвилину! Відсутність підтримки і розуміння з боку батьків закономірно призводить до розвитку скритності в дитини. З роками це може вилитися в дуже серйозну проблему, а батьки із подивом шукатимуть причини втрати контакту, хоча в реальності ґрунт для цього вони заклали давно власними руками.

Шкільний вік

Що стосується шкільного віку, то одна з причин порушення контакту, що часто зустрічаються, з батьками – це непомірні навантаження. Батьки, переоцінивши можливості дитини, іноді віддають її в школу з досить складною програмою. Не справляючись з навчанням, дитина може стати вередливою, дратівливою, перестати реагувати на зауваження, пропускати повз вуха звернені до неї прохання, довго просиджувати над домашніми завданнями чи навіть відмовлятися від їх виконання. Не розуміючи, що дитина психічно виснажена, батьки зазвичай списують усе на лінь і починають дитину «виховувати». У результаті стосунки дедалі гіршають.

Провина в даному випадку лежить на батьках, бо дитина не відповідає за вибір школи, вона не в змозі адекватно оцінити свої здібності чи шкільні вимоги. Друга поширена причина погіршення контакту з батьками в шкільному віці стара як світ: поганий вплив оточення. Потрапивши під поганий вплив, дитина починає тягнутися до недозволеного, неналежного. А щоб батьки їй не перешкодили, приховує свої нові захоплення, обманює. Таке може статися і в початковій школі, але частіше трапляється з підлітками. У даному випадку теж дуже багато що (хоча і не все) залежить від батьків. Адже контакт з дитиною втрачається не відразу. Відновлюючи в пам’яті хід подій, дорослі розуміють, що тривожні дзвіночки вже лунали, але вони їх пропустили. Типова ситуація: дитина шкільного віку втягується в комп’ютерні ігри, а також дістає практично неконтрольований доступ до Інтернету. Комп’ютерна залежність, як вже відомо, нічим не краще за наркотичну. І якщо дитина дійсно підсіла на цю голку, то контакт з батьками буде розладнаний дуже серйозно, оскільки особистість дитини почне деформуватися, інтереси – звужуватися, потреба в живому спілкуванні з близькими різко зменшиться, а то й взагалі зійде на нуль.

Але якщо про шкоду комп’ютерних ігор багато батьків вже начулися і стараються дітей від цього уберегти, то захоплення спілкуванням у соціальних мережах сприймається більшістю дорослих як досить нешкідливе заняття. І дійсно, на перший погляд воно краще за отупляючі і агресивні комп’ютерні ігри. – Що поганого, якщо дитина переписуватиметься з друзями, розширить по Інтернету своє коло спілкування? – міркують тати і мами.

Останніми роками я часто чую від батьків, що комп’ютерні ігри вони не дозволяють, а для розради дають синові чи дочці можливість посидіти в мережах. Ніби, таким чином, і вовки ситі, і вівці цілі. Проте більшість мам і тат навіть не уявляють собі, в яких мережевих співтовариствах перебуває їх дитина і чим вона там насичується. Особливо в підлітковому віці можна чекати великих «сюрпризів». Одна моя знайома, зацікавившись, чим так захоплена її дочка-підліток, вжахнулася від побаченого і прислала мені посилання на групи, в яких залишала коментарі її дочка. Моя реакція не сильно відрізнялася від материнської. Спеціально підкреслюю: це не щось відверто одіозне, а самі звичайні мережеві групи, в яких зареєстровані в основному старшокласники чи студенти. Відвертої порнографії там немає, але мало не через слово – мат, цинізм в усьому, аж до певних заголовків обговорюваних тем, малопристойні фото, непристойні жарти.

Підліткові, який зацікавиться базіканням у подібних мережевих співтовариствах, буде важко зберегти моральну чистоту: він може дізнатися багато такого, що переверне його уявлення про світ і про людські взаємини.

Справедливо вважаючи, що батькам все це не сподобається, підліток почне багато що від них приховувати. А щоб заглушити в собі почуття сорому і провини, почне налаштовувати  себе на те, що «предки» його не розуміють. Тим більше що вони і справді не зможуть розділити його нові погляди і вподобання. Спочатку виникне роздвоєність, внутрішній конфлікт: адже дитина любить батьків і на додаток залежить від них, проте вона вже мріє позбутися їх турботи і контролю. Потім мало-помалу настане віддалення. А оскільки стан роздвоєності тяжкий, підліток може зробити вибір, який з високою мірою вірогідності виявиться на користь «прекрасного нового світу», який відкрив їй Інтернет, і усього того, що з цим пов’язане.

Люблячим, по справжньому дбайливим батькам дуже важливо розуміти ці небезпеки і старатися, щоб дитина спілкувалася з людьми не в соціальних мережах, а в реальному житті, створювати для цього умови і впливати на вибір друзів. Але, на жаль, багато дорослих, прагнучи полегшити собі життя, відмовляються терпіти у своєму домі приятелів дитини, та і з нею самою не хочуть зайвий раз кудись піти, посилаючись на зайнятість і втому.

Далі буде…

Попередній пост

Бізнес-мама (закінчення)

Як згладити гострі кути? Важко давати поради з покращення ситуації, яка викликає в тебе категоричне ... Читати далі

Наступний пост

Чи можна відновити контакт?

Однозначно відповісти на це запитання не можна. Як і в питанні втрати контакту, тут безліч ... Читати далі