Суспільний та емоційний розвиток

Я потребую тебе

«Що тебе справді цікавить?» – запитала роздратована мати свою тринадцятирічну доньку після невдалої спроби порозмовляти про її мінливий настрій, нудьгу та смуток, які зависли над цілою родиною, ніби чорна хмара.

– Мої друзі, – навіть не задумуючись, відповіла донька.

– Але ж ти постійно сваришся зі своїми друзями і повторюєш, що вони дурні! Чи ти справді думаєш, що цікавишся ними більше, ніж родиною? – з болем у голосі запитала мати.

– Мамо, ти нічого не розумієш… Ми любимо сваритися, бо завдяки цьому можемо почуватися нещасливими.

Це зовсім не дивний діалог між матір’ю та донькою-підлітком. Коли дещо пізніше мати задумалася над відповіддю доньки, то почала розуміти все щораз ліпше.

Дружба – це важливий розділ підліткового життя, хоча в ньому також є свої позитивні та негативні нюанси. Це найбільша потреба: підліткам друзі потрібні так само, як повітря, яким вони дихають.

Підлітки заповнюють друзями порожнечу, яку залишає після себе поступове віддалення від родини. У друзях вони бачать людей, які розділяють їхні труднощі та їхній досвід.

Дорослі особи (серед них – і батьки) полюбляють ліквідовувати більшість труднощів підлітка одним реченням: «Це все дурниці!». А от друзі розуміють їх, бо й самі переживають подібні труднощі.

Друзі – це рука допомоги, простягнута у відповідний момент, хоча часом вони також бувають причиною страждань. Сварки та непорозуміння трапляються ледь не щодня. Образи, заздрість, зранене самолюбство та самозакоханість – все це стає причиною сліз та страждання. Однак жоден підліток не може обійтися без друзів.

Людина у своїй природі є «суспільною» істотою і має навчитися співіснувати з іншими.

Найважливіші друзі

У віці десяти-одинадцяти років хлопці й дівчата колекціонують друзів. Майже завжди своєї статі. Дівчата мають двох-трьох «найліпших подружок». Намагаються у всьому їм догоджати й ставляться до них сентиментально та дуже емоційно. Вони ревнують до кожного, хто бодай намагається побавитися з їхньою подружкою, сваряться через найменші дрібниці.

Хлопці зосереджуються на двох або трьох друзях, які зазвичай належать до однієї й тієї ж «банди».

Хлопці з банди «кльові», хоча між ними також бувають сварки, суперечки, злість та образи. До розваг «банди» належать спорт, кіно, комп’ютерні ігри, у деяких випадках – також хуліганство.

У віці дванадцяти років групи дівчат починають розпадатися. Деякі товариські стосунки вигасають, коли одна з дівчат починає цікавитися хлопцям: «Вона говорить лише про одяг і хлопців», «Тепер вона зустрічається зі старшими хлопцями».

Групи хлопців ще стабільні й збагачують свої зацікавлення. З друзями вони почуваються впевнено.

У тринадцять років дружбі між дівчатами притаманна непостійність: «Одного дня я хотіла щось зробити. Але наступного дня мої плани кардинально змінилися». Подружки довіряють одна одній свої секрети, пишуть записки або смс-повідомлення. Багато хлопців у цьому віці мають лише одного «справжнього» друга, з яким почуваються добре. Однокласники не завжди можуть бути добрими друзями, оскільки в школі чимало контрастів. Один хлопець розповідає: «Хлопці в школі просто нестерпні. Вони ненавидять себе, ненавидять всіх. Поводяться взагалі жахливо. У них не вистачає розуму, щоб поводитися виховано. Дітлахи та й годі. Є кілька доросліших. Якщо хтось тебе ненавидить, то ліпше будь обережний. Бо вони можуть зробити з тебе справжнє посміховисько».

У віці чотирнадцяти років дівчата охоче розмовляють про свої емоції та про нових людей. Типовий коментар може виглядати приблизно так: «Минулого року ми розмовляли про співаків, а хлопці взагалі не входили в коло наших зацікавлень, а тепер вони є основною темою наших розмов».

Те саме починає відбуватися і з хлопцями: вони починають цікавитися своєю особистістю, а також своїми друзями.

Їм більше подобаються розумні друзі, часом хлопці-підлітки розмовляють про дівчат, мають музичні та спортивні зацікавлення. Найулюбленіша тема – футбол, мотоцикли та комп’ютерні ігри.

Рецепт для дружби?

Дружби можна навчитися. Не лише серед підлітків тієї самої статі, а й серед дівчат та хлопців. Треба навчитися здобути (бо це буває нелегко) деякі риси:

Справжня щирість: означає вміння бути собою, прозорість, відсутність манірності та позерства, взаємне пізнання та довіру.

Щедрість: означає вміння бути щасливим, коли даруєш щастя комусь; прагнення слухати іншу особу і думати більше про її радість ніж про свою.

Справжня здатність любити: означає прагнення «добра» іншій особі; вміння відчувати себе та іншу людину як «чудовий взаємний дар».

Спільні ідеали: означає спільні цілі та шляхи їх реалізації; прагнення збудувати разом щось важливе.

«Любов – це не заглядання одне одному у вічі, це вміння дивитися в одному напрямку», – написав колись Антуан де Сент-Екзюпері.

Навчитися дружити в групі: мистецтво любити людина опановує поволі та терпляче. Тому найліпший спосіб навчитися дружити в підлітковому віці – це досвід у групі. Не в компанії чи групі сусідів або однокласників, а в групі з другом-вихователем, з дорослою особою, з якою можна буде опанувати мистецтво дружби. Лише в організованій групі можна навчитися дружити. Разом можна дорослішати, належним чином пізнавати свою статевість, вчитися поважати та поділяти одні й ті ж ідеали.

Також існують небезпеки для дружби:

Грубіянство та вульгарність: особа звертає увагу лише на фізичний вигляд; висміюють чиїсь дефекти, вживають «непристойні» слова.

Поверховість: значення має лише забава, жарти, ігри; все інше – нецікаво.

Прагнення бути особливим та єдиним: крихта ревнощів – це ознака любові; величезна заздрість – це відсутність довіри до друга чи подружки. Бажання бути єдиним та особливим – це також «загарбання» друга, намагання ставитися до нього як до речі, а не як до особи, якій належиться повага.

Тринадцятирічний Джорджіо прогулювався по пляжі разом зі своєю мамою. Раптом він запитав: «Мамо, як зберегти друга, коли ти його врешті знайшов?» Мати дещо задумалася, а потім нахилилася і набрала дві жмені піску. Тримаючи дві руки піднятими, вона одну стиснула в кулак, і пісок почав висипатися. І що більше вона стискала долоню, то менше піску там залишалося. А другу долоню тримала відкритою і пісок на ній залишився. Джорджіо здивовано спостерігав за цим, а потім вигукнув: «Розумію!». Мама Джорджіо пояснила йому основну правду: дружбу не можна втримати силою, егоїзмом, насиллям і стисненими кулаками.

Лист Марлени

Ось лист, який прийшов у редакцію «Mondo Erre»:

«Я – тринадцятирічна дівчина і навчаюся в ліцеї. Потрясіння, яке я пережила, коли перейшла з гімназії до ліцею, було величезне. Ніколи не сподівалася, що зміни будуть настільки разючі. Звісно, я чудово розуміла, що діти дорослішають не за один день, і навіть не впродовж трьох місяців… Але зміни, які спричиняє середовище і нові знайомі, дуже глибокі.

Зараз я приятелюю з групою хлопців і дівчат у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Ця група видається однорідною, вона складається з «порядної» молоді, якій «вітер у голові не віє». Але насправді ці люди порожні, ніби гарбузи на геловін, а ще вони дуже провінційні (хоча вважають себе центром світу). Спочатку мені хотілося бунтувати, коли бачила увесь цей конформізм, тому я почала зустрічатися зовсім з іншими людьми. Мені відразу сподобався один дуже симпатичний хлопець. Але все скінчилося впродовж тижня. Я була розчарована і знову відновила контакти з однокласниками-дітваками, а через тиждень з’явився новий хлопець. Потім був ще один і ще. Впродовж двох місяців у мене було четверо хлопців. Тепер мені самій соромно і хочеться все це стерти з пам’яті, а ще хочеться знову відновити контакти зі старими знайомими. Я не лише пригнічена через тих трьох кретинів, яким вдалося мене змінити, а й тому, що моя вірна подруга, моя мама, зовсім нічого про все це не знає.

А тепер я підходжу до головного пункту мого листа: «Чи в цьому віці взагалі можливий довготривалий та повноцінний зв’язок?».

Маючи свій малий досвід, я можу запевнити, що ні, бо такий зв’язок вимагає не лише зрілості, а й усвідомлення. Поцілунок важливий, коли обоє людей усвідомлюють, що мова йде про знак любові.

Але як у віці тринадцяти-чотирнадцяти років можна бути впевненим не лише в собі, а й у своєму партнерові?». Марлена

Суворо, як і належить молодим людям, Марлена сама дійшла до правильної відповіді. Час дорослішання – це вік відкриттів. А найпрекраснішим з них усіх є відкриття фізичної та духовної привабливості, яка існує між хлопцем та дівчиною. Це нормально, що таке трапляється. Чудове відчуття, яке несподівано зворохоблює усю людину та увесь її світ. Період дорослішання у своїй природі дуже несталий, саме тому, що насичений різноманітними відкриттями. Любов між підлітками триває коротко і зазвичай вона дуже крихка. Ще її називають захопленням або «дурманом». Багатьом підліткам складно відрізнити справжню закоханість від фіктивної. Чимало дівчат шалено закохуються в якогось співака чи футболіста (регулярно розціловують і обливають сльозами їхні фото), вчителя, хлопця, до якого навіть не наважуються слово промовити…

Любов між чоловіком та жінкою – це набагато глибше почуття. Воно вимагає стабільності, взаємного пізнання, вміння приймати життєві рішення. У період дорослішання молода людина щойно набуває усіх цих рис.

У любові підлітків існують деякі небезпеки.

Гра почуттями та статевістю: на жаль, це схильність, на яку страждають чимало людей; упродовж усього життя вони залишаться підлітками, які неспроможні відчути справжню любов. По суті, вони будуть глибоко нещасливими.

Перетворення закоханості чи швидкоплинних фліртів у своєрідний вид спорту: Є такі особи, які збирають розбиті серця, як трофеї (і ще й пишаються цим), ніби індіанці скальпами білих. І навіть не помічають, що при цьому кривдять багатьох осіб.

Бути закоханим, бо «так треба»: Іноді до дівчат, які в цьому віці не мають хлопця, ставляться як до «прокажених». Це ж стосується і до хлопців. Насильна і вдавана закоханість – це марнування часу та почуттів.

Закритість у зв’язку: унеможливлює інші відкриття, знайомства чи досвід. Перешкоджає гармонійному розвиткові особистого зростання. Це так, ніби сісти в потяг, яким можна об’їхати увесь світ, і вийти на першій же зупинці.