Проблеми дружби

«Все було гарно впродовж перших трьох місяців. Спочатку ми розмовляли щодня. Потім лише час від часу. Вчора я попросив його, щоб він пішов зі мною до Льодового Палацу, але він відповів, що ліпше піде в кіно разом зі своїми друзями. А ще місяць тому ми так гарно разом проводили час, катаючись на лижах!

Я вважав, що він буде Великим Другом, на якого я чекав усе життя, а тут…».

Скільки часу триває дружба? Між дорослими дуже довго. Трапляється, що ціле життя. Натомість серед підлітків такі взаємини тривають дуже коротко, також і ті, які спочатку видаються незнищенними. А причина цього явища проста. Справжня дружба базується на особистості, на глибокому єстві двох осіб. А в підлітка особистість ще не сформована. Він щось робить, а вже через кілька хвилин робить щось геть протилежне, бо так досліджує світ, веде пошуки, накопичує помилки й розчарування – також і у сфері дружби.

Справжня дружба терпелива, але підлітки мають нетерплячий характер; через це їхні дружні стосунки тривають настільки коротко. Вони дуже легко плутають дружбу із закоханістю. А ми вже з’ясували, що це два різні почуття.

Підлітки дуже бурхливо переживають такі стосунки, однак відсутність життєвого досвіду може призвести до сумних наслідків.

Закоханість хоче «володіти», дружбі не потрібна ця «винятковість». До двох друзів може долучитися третій чи навіть четвертий. Дружба завжди відкрита, вільна, лагідна. Вона не терпить ні господарів, ні в’язниці. Вона базується на взаємній довірі. Натомість заздрість зароджується з почуття страху зради, з нав’язливої потреби тримати іншу особу під контролем. Коли в дружбі з’являються ці гнітючі відчуття, то це означає, що щось не так і рано чи пізно настане криза.

Чому дружба розпадається?

Незрілість, заздрість та насилля отруюють дружбу. Звісно, існують також інші причини її розпаду. Наприклад, невміння поглянути на деякі справи по-новому, так, як це могли б зробити інші особи. Собак і котів треба виховувати разом – це допомагає розвинути їхній розум. Чимало сварок зароджуються саме через невміння змінити свої погляди. Чимало сварок завершилися б набагато раніше, якби друзі вміли прийняти спільні погляди і дивитися в одному й тому ж напрямку.

Геть з поганими друзями!

Друга дуже поширена причина завершення дружби – це вульгарність, відсутність вразливості та погане виховання.

З друзями теж треба поводитися ввічливо та тактовно. Усі ті, хто звик вихвалятися тим, що має, а також крикуни та хами не швидко знайдуть друзів.

Чи є погані друзі? Особливо в період дорослішання дуже легко помилитися з вибором друзів. Чарівність перших моментів часто перешкоджає побачити в можливих друзях їхні вади.

Ворожі племена

Чи дружбу можна переживати лише в парі, удвох?

Ми вже ствердили, що справжня дружба завжди відкрита. Друзів може бути троє, четверо і більше. Серед підлітків часто створюються групи друзів. Так звані компанії, «банди», «племена», часто вони конкурують одні з одними, також буває конкуренція всередині однієї компанії. Ці групи дуже міцні, причина цього криється в бажанні «бути проти», в агресії та бунтові. Компанії підлітків виступають проти інших таких самих компаній, проти правил дорослих (учителів та батьків), проти цілого світу. Зброя, яку там найчастіше застосовують – це іронія, кпини, образи, нецензурна лайка, демонстративність. Лідерами компаній зазвичай бувають розвиненіші та балакучіші дівчата, а також сильніші та кмітливіші хлопці. Всі інші є звичайними рядовими, невільниками. Важко уявити, що там панують дружні відносини. Існування таких компанії вказує лише на невпевненість багатьох підлітків у стосунках з іншими особами. Підлітки бояться інших, отож, атакують, щоб з допомогою слів створювати дисонанс.

«Я живу в маленькому містечку і відвідую зустрічі парафіяльної групи молоді. Саме там, ми, дівчата, поділені на дві групи. Ми не розмовляємо одні з одними, і навіть коли зустрічаємося на вулиці, то вдаємо, що незнайомі. А тих кілька слів, якими ми обмінюємося, вистачає, щоб посилити взаємну ненависть. Коли ми граємо у волейбол, дівчата з іншої групи приходять подивитися і лише кплять з нас…». Рафаїла, 13 років

Підлітки відчувають глибоку потребу належати до групи. Завдяки їй вони вчаться співіснувати з іншими людьми. Група може стати школою суспільних взаємин та дружби. Однак група друзів потрібна підліткам також для того, щоб полегшити конструювання та розуміння свого образу та особистості. Інші – це найліпше дзеркало, яке дає нам змогу зрозуміти, ким насправді ми є. Бо їм важко брехати.

«У нашій групі була одна дівчина, Лоредана, дуже несмілива і сором’язлива. Вони не вміла танцювати, рідко брала участь у спільних забавах, ніколи не долучалася до дискусії, була дуже нудною, та і з нами їй було не дуже цікаво. Тож ми вирішили позбутися цієї проблеми. Упродовж тижня кожного дня хлопці телефонували до неї, щоб щось запитати або про щось попросити. Пізніше інші хлопці почали сперечатися, хто запросить її на вечір. Декому навіть вдавилося запросити її в кіно або на танці. Коротше кажучи, ми ані на хвилину не залишали її одну. І вже через шість тижнів наша Лоредана стали однією з найпопулярніших дівчат у групі». Маріо, 16 років

Щоб досягти повної єдності та дружби, група повинна мати «велику душу» – ідеал або мету. Щось важливіше та шляхетніше, аніж кіно, спорт чи дискотека. В такій групі найважливішим елементом є присутність вихователя.

Стереотипна класифікація

Інша отрута дружби, викликана конкуренцією, – це стереотипна класифікація.

Розповідає Франко, 14 років:

«Всюди є свої етикетки, тим і живемо. Вони причеплені до штанів, сорочок, взуття і навіть до чола. Хтось носить етикетку, на якій написано, що він гарний, хтось – дурний… І кожен мусить насилу допасовуватися, бо і для нього також існує етикетка, а якщо ніщо тобі не пасує, то тобі причеплять етикетку «дивак» або «чудило». Це все принизливо і мені видається, що все моє дорослішання буде лише постановою, під якою саме етикеткою сховатися…».

Гра етикеток у багатьох класах нищить нормальне дорослішання дітей, бо вони потрапляють у пастку. З перших днів у школі чимало дітей (навіть якщо вони ще не надто знайомі між собою) почуваються змушеними «грати роль» збунтованого, злого, дурня, дивака, розбишаки тощо, згідно з тією роллю, яку їм приписали інші. Дружба – це щось цілком протилежне.

Дорослий друг?

Є одне запитання, яке цікавить насамперед батьків та вихователів: чи може зародитися і тривати справжня дружба між підлітком та дорослою людиною? Чи діти можуть стати друзями мами й тата, справжніми друзями?

Ми уже сказали, що дружбі, для того, щоб бути автентичною, потрібна рівність. Друзі мусять разом пройти деякий шлях, ділити проблеми, радощі й смуток, разом ризикувати, щоб справді розуміти одне одного. Тато і мама можуть стати друзями дітей, лише за умови, що вони трохи «знизяться». Їм доведеться розмовляти зі своїми дітьми, а не говорити до своїх дітей. Вони мають навчитися слухати своїх дітей, розуміти їхні неспокої та побоювання (а не позбуватися їх категоричним: «Що тобі треба?»), стати хранителями їхніх таємниць, прикривати око на їхні помилки. Це важко, але можливо.