Повага

Кожна особа важлива

«Повага» – це слово, яке майже вийшло з моди. Ми добре зробили б, якби повернули його до життя. Це просто переконання, що існують деякі цінності, які треба берегти і поважати.

Поважати треба:

Природу, речі, права. Нашу планету отруюють і нищать. У містах вандали псують лавки, телефонні будки, розмальовують стіни будівель. Наша цивілізація споживацтва спонукає нас якнайшвидше використовувати речі, щоб потім купити нові. Упродовж небагатьох років було розтринькано й змарновано величезні багатства. Викинутими рештками з будь-якого нашого міста можна було б нагодувати одне місто в країнах так званого третього світу.

Поважати також треба речі, які були нам довірені. Одяг, книжки, носії інформації тощо.

Серед справ, які варто поважати, деякі є особливими: закони (також правила дорожнього руху), правила гри, а також «спеціальні закони», які формуються в кожній родині (час, призначений для спільного обіду чи вечері, обов’язки, час, призначений для розваг та телефонних розмов тощо).

Особи. Всі людські особи гідні поваги. Їхня гідність не залежить від нашого дозволу.

Шкільного завгоспа треба поважати. Він працює. Учитель у школі також працює: незалежно від того, що саме він викладає. Нема робіт більш чи менш гідних. Один мудрець любив говорити: «Цивілізацію, яка не поважає своїх сантехніків, чекають не лише поламані крани, а й хворі погляди». Нікого не треба класифікувати, критикувати, усувати, ігнорувати, ні з кого не треба насміхатися. Погані манери, образливі слова та вчинки є ознакою вульгарності та обмеженої людяності. Також жарти, іронічні слова та недоречні усмішки свідчать про відсутність поваги до прав інших.

Сім’я – це середовище, в якому треба навчитися по-справжньому проявляти повагу. Батьки й діти повинні поважати одні одних. І часто говорити про це.

Погляди інших людей. В університеті деякі студенти переконали друзів у тому, що треба оголосити бойкот викладачам. Деякі викладачі почали індивідуально розмовляти зі своїми студентами, щоб визначити обсяг проблеми. Тоді студенти, які ініціювали бойкот, почали звинувачувати викладачів у прагненні впливати на погляди своїх колег. Хоча насправді це вони перші не виявили поваги до поглядів своїх однокурсників.

Часто в колективах перемагає переконання найбільшого крикуна, який запроваджує такий хаос, що навіть не дає змоги іншим особам поміркувати і висловитися. Це відсутність поваги до поглядів інших осіб. Всі мають право бути вислуханими. Всі мають право на об’єктивну та зрозумілу інформацію. Під час роботи в групі завжди знайдеться хтось, хто робить все, щоб його позиція і погляди перемогли й намагається придушити погляди інших.

Попередній пост

Порядок

На все є свій час і місце Говорить сімнадцятирічна Леля: «Моя мати – це справжня ... Читати далі

Наступний пост

Щирість

Правда робить нас вільними «Мені вже майже чотирнадцять років, і я вперше стала перед дуже ... Читати далі