У полоні

«Здрастуйте, Маріє! Останні три місяця в нас біда за бідою: спочатку дача згоріла – одні чорні стіни, серце кров’ю обливається бачити це; добре, того дня свекруха ночувати там не залишилася! Потім зять машину розбив: новеньку, ще борги за неї не віддав, і вщент, адже тисячу разів казали, щоб не ганяв, так ні, усе йому марно, тепер от нехай на «Жигулях» катається. А під Новий рік, уявіть, у чоловіка на фірмі фура товару пропала – ну одне до одного. От і пішла я, за порадою сусідки, в церкву.

Відстояла, як належить, підходжу до священика, починаю розповідати про наші нещастя – хотіла дізнатися, кому потрібно свічку поставити або, може, ще щось зробити. А священик замість того, щоб усе толком пояснити, став випитувати, коли я на сповіді востаннє була. І знаєте, таке мене зло розібрало, образа – ледве стрималася. Я йому, значить, про наші біди, а він мені про сповідь! І в чому ж я каятися, питається, повинна? Які такі мої гріхи? Нікого не вбивала, не грабувала, жила нормально, як усі, а як біда в дім прийшла, так мені ж і каятися! А я, між іншим, скільки разів у церкві не була, святих там не бачила.

Тамара Іванівна».

Здрастуйте, Тамаро Іванівно! Святі в церкві, звичайно, є. І не лише на іконах. Але все-таки, і тут Ви праві, у храмах в основному люди. І приходять вони в храм, щоб вирішувати питання не матеріального порядку, а проблеми духовного життя. І без сповіді – така вже природа людини – зробити це неможливо…

Далі пані Городова вдалася до просторових роздумів стосовно зіпсутості людської природи. Все згадане нею було правильним, але навряд чи допоможе цій жінці, бо говорити людям про глибокі (духовні) речі, коли вони достеменно не розуміють для чого йдуть до церкви, як нам здається, є дещо не своєчасним. Так що вважаємо за потрібним поділиться тут кількома думками з приводу: навіщо люди йдуть до церкви?

– За допомогою, – може сказати більшість читачів, і буде права. Варто лише уточнити – передусім, за духовною допомогою, як правильно зауважила пані Марія. Звичайно, це не виключає матеріальної допомоги – тут головне пріоритети. І як у медицині, ефективне лікування неможливе без вірно встановленого діагнозу. Чому саме лікування? – Бо за думкою Церкви всі люди внаслідок скоєних гріхів є духовно хворими, і через це потребують лікування. Для ж встановлення правильного діагнозу необхідна сповідь, на кшталт перевіряння в людини кров’яного тиску чи температури тіла при відвідувані лікаря-терапевта.

Крім того, Церква, окрім церковних таїнств і молитви (не треба плутати ставлення свічок перед іконою з молитвою: свічка – це пожертва конкретному храму і данина традиції, не більше того), у принципі, людям більше не може нічого запропонувати.

І допомагають ці церковні засоби найчастіше за умови їх регулярного використання, на кшталт тренувань у тренажерному залі, які приносять видимий результат лише у випадку регулярних вправ.

Редакція сайту

Попередній пост

Демони... чи все таки жадність?

«Золото (Аu) міститься в природі у вигляді великих грудок (самородків), найчастіше украплених у руди кольорових ... Читати далі