КОЛИ КАЗАТИ «НІ»?

Як часто вживаємо ці два коротких слова «так» і «ні»? Вживаємо їх передовсім у взаєминах з нашими дітьми. «Так, можеш іти у двір; так, можеш купити собі морозиво; ні, досить, я сказала ні!…»

«Так» і «ні» – це два коротких слова, котрі можуть мати тривалі наслідки: можуть спричинитися до виховання людини щасливої або людини нещасливої.

Саме тому потрібно про них поговорити спокійно і розважливо. Про ці два слова писав свого часу відомий французький дипломат Тилеран: «Так і ні – це два коротких слова, але перш ніж їх вимовити, потрібно подумати довше, ніж перед вимовлянням будь-яких інших слів».

ЧОМУ ПОТРІБНО КАЗАТИ «НІ»?

Казати «ні» конче потрібно з трьох причин.

  • Бо воно дає змогу зрозуміти, що життя не є лише задоволенням, не складається лише з прогулянок і святкових днів, що не щодня є Різдво чи Новий Рік.

Одним словом, казати «ні» потрібно, бо це вчить дитину чи підлітка великої правди. Вчить, що не можна пройти через життя в домашніх капцях.

Чи це не достатній привід для того, аби згадати це слово і почати осмислено його вживати?

  • Казати «ні» потрібно, бо воно зміцнює почуття власної гідності.

Лише перешкоди додають міці нашому духові і чинять його спроможним долати будь-які труднощі.

Сьогодні батьки надто часто потурають примхам дітей і саме тому нашій молоді чимраз більше бракує відваги й запалу. Марчело Бернарді каже: «Намагаємось оберігати наше тіло від будь-яких зусиль. Це створює небезпеку виховати людину, котра психічно не буде здатна до самозречення, не зможе витримати дві години без води, вийти під час дощу без ґумовців, не зможе зліпити сніжку, бо змерзнуть руки».

З тим, що каже Марчело Бернарді, один із найвідоміших сучасних італійських педіатрів, погоджуються усі, кого турбують проблеми виховання.

«Слово “ні” допомагає в розвитку» (Марія Луїджія Пасе, психолог). «Дитина, яка звикла дотримуватися певних правил, надалі має більше шансів стати людиною, котра зможе долати будь-які труднощі» (Джовані Болеа, психіатр). І навпаки, дитина, яка може робити, що їй заманеться, стане в майбутньому людиною «примхливою, мінливою, дратівливою та інфантильною» (Сільвано Санкні, громадський опікун). «Дитина, яка з малих років не звикла до жодних відмов, стане в майбутньому великим деспотом» (Рената Різітелі, психолог).

Як ще вас переконати в тому, що казати «ні» конче потрібно?

  • І ще з однієї причини потрібно казати «ні»: бо воно є доказом того, що існує певний авторитет. Батьки не мають бути менш важливі за своїх дітей або, що ще гірше, пристосовуватися до кожної їхньої вимоги, як це дедалі частіше буває.

Адже чи не є правдою те, що так, як давніше діти боялися своїх батьків, так нині батьки часто бояться своїх дітей? Украй часто брак авторитетів унеможливлює дозрівання дітей.

«Авторитет» – це слово, що походить від латинського «augere», що означає «дозволяти рости». Без авторитету, якщо немає поруч особи, яка ним є, дозрівання неможливе. І саме тому казати «ні» означає принаймні нагадувати, що є певний авторитет.

І також тому не маємо про це забувати.

ЯК КАЗАТИ «НІ»?

Треба знати, як казати «ні».

При правильному вихованні неприпустимо казати «ні» за допомогою крику, нестримано.

Бо викрикування «ні» могло б означати, що наше рішення є наслідком нашого поганого настрою, а не продуманою забороною чого-небудь.

Однак це не означає, що батьки ніколи не мають підвищувати голос (такі батьки були б досконалими, а це нереально!); хочемо лише сказати, що відмова ніколи не має виникати з гніву й образи.

Не можна теж казати «ні» непродумане, поспіхом і, як це часто буває, додаючи фразу: «Сказав “ні” і крапка!»

Кожне сказане «ні» має бути обґрунтоване: має бути спротивом непослухові, вираженим у зрозумілій формі. Той, хто каже «ні», не обґрунтовуючи його, навчає не послуху, а деспотизму: замість допомагати у дозріванні, гальмує розвиток і чинить насилля.

Отож, «ні» висловлюванню «ні» за допомогою крику і необґрунтовано. Сказане «ні» має бути продумане і завжди виправдане.

«Продумане» означає не надто часте. Бо слово «ні» так само, як закони: що частіше повторюємо, то чимраз менша їх ефективність.

Виправдане, бо дитина має право розуміти закон, який їй щось забороняє. Лише за умови, що має змогу зрозуміти, вона може розвивати і формувати свій розум. Тільки так зможемо бути добрими вихователями.