ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ: ДОПОМАГАТИ ЧИ НІ?

Дитина має сама виконувати свої домашні завдання. З двох причин: по-перше, вчитель має знати можливості свого учня чи учениці; по-друге, – а це ще важливіше – навчання є не естафетним бігом, а особистим марафоном.

Ідею неможливо перелити з однієї голови в іншу чи перекинути, наче яблуко, з одного кошика в інший. Дитина повинна самостійно мислити і міркувати, ніхто не може зробити це за неї.

Усі видатні і чудові твори – продукт праці конкретної людини: ніхто не може відчувати, кохати чи молитися замість іншої людини.

Проте повернімося до нашого питання.

Як ми можемо допомогти нашим дітям виконувати домашні завдання?

Батьки мають бути біля дитини, коли вона читає чи пише, мають бачити, чим вона займається. Дитина, долаючи шкільні труднощі, відчуває потребу в присутності доброзичливої людини.

Однак присутність матері чи батька радше має бути тихою і аж ніяк не має зводитися до частого втручання.

Бажано, щоб дитина вголос прочитала матері чи батькові завдання, яке має виконати, чи питання, на яке має знайти відповідь: часто буває, що мовлене вголос важке завдання стає зрозумілішим.

Батьки іноді можуть трішки допомогти дитині, наприклад, невеликим критичним зауваженням або поясненням чогось незрозумілого, щоб дитина змогла продовжити роботу. Важливо, щоб ця допомога не була надто частою: це завдання дитини подолати всі проблеми. Якщо дитина не може впоратися із домашнім завданням, краще повідомити про це вчителя, аніж виконувати його за дитину й приховувати це.

Якщо дитина має щось прочитати, доцільно, щоб вона переказала прочитане батькам. Дитина дуже потребує оцінки та уваги батьків.

Дитині можна допомогти, ставлячи їй запитання, що стосуються вивченого матеріялу.

Для того, щоб дитина могла успішно і спокійно вчитися, маємо створити їй належні умови. Ніщо не повинно відволікати її увагу, потрібна тиша, щоб вона могла зосередитися.

Якщо батьків не буде вдома, коли дитина повернеться зі школи, мають залишити їй записку чи несподіванку, тобто те, що нагадуватиме про них. Дитина постійно відчуває потребу в підтримці. Потребує доказів того, що її люблять, навіть на віддалі.

Попередній пост

РОЗПОВІДАННЯ КАЗОК: МИСТЕЦТВО, ЯКОГО ТРЕБА ВЧИТИСЯ

Розповідання казок – це мистецтво, яке має свої закони, це мистецтво, якого треба вчитися. Робімо ... Читати далі

Наступний пост

НАША ДИТИНА ШУЛЬГА. ЩО РОБИТИ?

Юлій Цезар був шульгою. Так само Леонардо да Вінчі і Чарлі Чаплін. А ще Наполеон ... Читати далі