Тримати руку на пульсі

Воєнний стан введений нещодавно в 10 областях України відкрив для її багатьох громадян неприємну, а може комусь і позабуту, новину: країна, громадянами, чи точніше жителями, якої вони є, перебуває в стані війни з гібридним сусідом.

Для справжніх громадян України, тобто людей, яким небайдужа доля їх країни, їх Вітчизни – загалом це не було якоюсь несподіванкою, лише зайвим нагадуванням суворої реальності, в якій країна перебуває вже п’ятий рік.

П’ять років! Виявляється такого терміну для когось виявилося замало, щоб зрозуміти, що країна перебуває в стані, хоч і не об’явленої, але від того не менш реальної війни. Для когось же цього терміну виявилося достатнім, щоб забути увесь біль і страждання, що випали на долю їхніх співвітчизників. Що тут скажеш, немає меж людській цинічності і байдужості, і не знайдеш, де між ними, у свою чергу, проходить розділова межа…

Щось подібне відбувається в багатьох сім’ях, коли батьки, точніше «батьки», бувають так зайняті власними справами, що начисто забувають про своїх дітей. Деяким людям бракує не те що п’яти, двадцяти років, щоб зрозуміти, що поруч з ними знаходиться жива істота, особистість зі своїм внутрішнім світом, до якого горе-батькам часто немає жодного діла.

І не варто до подібних горе-батьків, яким часто-густо просто байдужа доля власної дитини, приписувати виключно алкоголіків і наркоманів, тобто людей, які опинилися на соціальному дні. Часто подібну проблему батьківської байдужості можна знайти в цілком благополучних у матеріальному плані сім’ях. І від небезпеки потрапляння в таку малоприємну ситуацію, коли рідна дитина стає раптом «чужою», захищений взагалі мало хто. Так що не треба тішити себе цілком небезпечними ілюзіями відносно того, що «вже з власними дітьми в нас завжди буде цілковита згода…»

«Як таке могло статися, що з такої милої дівчинки, з такого милого хлопчика виріс підліток, який у люті кричить, що ненавидить нас?», – таким запитанням задавалося багато батьків, які свого часу були цілком впевнені, що вже в їх родині все гаразд. На відміну від деяких…

Щоб не потрапити в таку халепу, варто цікавитися тим, що відбувається в родинах, в яких, як на вашу думку, «не все гаразд». Звісно, не з метою дозвільної цікавості, а з метою напучення, нагадування самим собі, що від подібних халеп і негараздів ніхто не застрахований. А також не треба бути байдужими до долі власної країни і своїх співвітчизників. Це теж підтримує людей у неабиякому тонусі, і як не дивно, допомагає тримати руку на пульсі життя власної сім’ї.

Сподіваємось, що ця інформація була корисною для вас.

З любов’ю, редакція сайту