ЩО РОБИТИ?

  • Не вдаваймося до жодних позитивних чи негативних порівнянь.

Не кажімо дитині: «Ти такий неохайний, що навіть твій восьмимісячний братик охайніший за тебе». Унаслідок цього дитина думатиме, що мати перестала її любити. Краще сказати прямо: «Ти забруднився», – але спокійним голосом, не дорікаючи.

Таким чином, дитина не почуватиметься приниженою, вона прийме зауваження – й на цьому все. Можливо, скаже: «Зараз помиюся». Отож, треба попросту зробити зауваження і не шукати нагоди для довгих монологів чи порівнянь не на користь дитини (Марія Луїджія Пасе).

Це вся інформація стосовно негативних висловлювань. Проте не можна також лише хвалити дитину. Саме лише похвала теж небезпечна.

Ось що розповіла нам одна дівчина: «Коли я була малою, моя мама завжди казала мені, що я чудова, що набагато краща за мою сестру. Спочатку я дуже раділа, але згодом почала переживати. Чи зможу бути завжди така, як вона цього хоче? А що буде, якщо моя сестра стане такою ж чудовою? Я знаю, що мама мала на меті підбадьорити мене, але спосіб, в який вона це робила, призвів до того, що я завжди почувалася так, наче беру участь в якомусь конкурсі, змагаючись не лише із моєю сестрою, а й також з усіма іншими дітьми. Минуло багато часу, поки я усвідомила, яким неправильним було постійне порівнювання мене з іншими. Одного разу я сказала собі: «Це ж безглуздя, бо завжди знайду того, хто кращий за мене, чи вміє щось краще за мене робити».

  • Не питаймо старшу дитину, чи любить вона свого братика або сестричку.

Таке запитання може не лише збентежити її, а й бути для неї небезпечним, наприклад, може спонукати її до брехні.

  • Не можна занадто потурати ревнивій дитині.

Це могло б спричинитися до появи в дитини бажання шантажувати батьків або до підозри, що був замислений якийсь підступ, і тому вона має право на відшкодування.

Не варто щоразу робити подарунки обом дітям: наприклад, з нагоди іменин молодшої дитини купувати подарунок також старшій.

«Це помилка, – зауважує Джовані Ланчі, дитячий нейропсихіятр, – таким чином, заздрість можна стимулювати до безконечности. Це звичайне явище, дитині лише треба допомогти подолати його. Наприклад, даруючи щось Михайликові, треба сказати Миколці: “Коли буде твій день народження, також отримаєш подарунок”. Лише так навчимо його жити поруч з братиком».

  • Якщо старша дитина хоче взяти на руки молодшу, гратися з нею, пригортати її, не забороняймо їй це. Кажучи: «Не чіпай, бо можеш скривдити!», ми можемо спричинити в неї ще більшу ревнивість.
  • Кажімо старшій дитині, що вона теж була немовлям.

Гортаймо разом з нею альбом зі світлинами, на яких вона є немовлям. Це допоможе їй зрозуміти, що вона була такою самою, як нині її братик чи сестричка.

  • Дозволяймо їй почуватися потрібною.

Перш ніж народиться дитина, запитуймо: «Яке ім’я їй дамо? Як будемо її вбирати?» Потім радьмося з нею: «Як гадаєш, чому маля так плаче?»

Просімо її також допомогти, якщо це можливо: «Принеси її іграшку», «Ходи, допоможеш її купати: тримай губку, а я перевірю, чи вода не гаряча».

  • Доцільно розповідати казки про заздрість, наприклад, «Попелюшка» чи «Пінокіо».

Бруно Бетельхайм, якого ми вже цитували, неодноразово нагадував, що казки дуже допомагають у лікуванні дитячої психіки.

  • Пам’ятаймо, що іноді старша дитина дуже сильно потребує нашої чуйности.

У цей важкий для неї час добре було б, щоб батько виявив до неї більше уваги, ходив з нею на прогулянки, особливо туди, де їй найбільше подобається: до крамниці, до зоопарку чи в підвал.

  • Однак насамперед чекаймо.

Повторюємо ще раз: ревнивість через появу іншої дитини і те, що вона хоче з нею змагатися за батьківську любов, є нормальним явищем. Ця «хвороба», якщо можна вжити таку назву, не є грізною за своєю природою.

«Зі свого досвіду, – каже психотерапевт Глауко Карлоні, – знаю, що украй нечасто трапляється, щоб порушення особистості, які доводиться лікувати, були наслідком поганих взаємин і конфліктів між братами і сестрами. Зазвичай взаємини з батьками є причиною страждань і порушень у підлітків. Конфлікти з рідними братами і сестрами, які б вони не були, переважно самі зникають з часом».

Згодом «комплекс Каїна» стане лише спогадом. Спогадом не дуже приємним, але, напевно, корисним для життя в суспільстві.

Поява маленького братика чи сестрички може стати для старшої дитини важливою спонукою в дозріванні. Саме цей факт допоможе їй навчитися жити разом і ділитися з іншими; може стати нагодою для того, щоб дитина зрозуміла, що у світі вистачить місця для всіх.

Попередній пост

НАРОДИВСЯ БРАТ: НАРОДИВСЯ «КОМПЛЕКС КАЇНА»

Так, цей комплекс називається «комплексом Каїна». Подібно до того, як Каїн убив свого брата Авеля, ... Читати далі