Чи мудре чи корисне?

Старшому поколінню зазвичай не подобається, як більш молодше відкидає їхні мудрі, як самі старші вважають, поради та настанови. Але чи дійсно вони є мудрими, і саме головне, корисними для молоді? І це не дозвільне запитання, адже через відмінність сприйняття двох понять: що є «мудрим» і що є «корисним», часто виникає криза взаєморозуміння двох поколінь, яка часто набуває форму кризи взаєморозуміння батьків і дітей

Для старшого покоління мудрість поради вимірюється тією ціною, яку довелося заплатити, що збагнути чи відкрити для себе чергову життєву істину: як наприклад, певне спостереження людських стосунків або людської поведінки і до чого все це призводить. Для молодшого покоління важлива корисність особисто для себе тієї чи іншої поради, тобто як можна застосувати її у власному житті. Тобто для молоді мудрість вимірюється корисністю, а не ціною, яку довелося заплатити, як це має місце у випадку старшого покоління.

З цього нерозуміння важливості часто і витікає конфлікт взаєморозуміння батьків і дітей: батьки часто хочуть застерегти дітей від можливих небезпек, з якими можуть зіштовхнутися діти в житті, проте діти не сприймають батьківських застережень, що звичайно дратує батьків і посилює непорозуміння. Батьки, природно побоюючись, продовжують попереджати дітей, наполягаючи на своєму, діти ж, у свою чергу, починають чинити більший опір батьківським настановам, часто роблячи саме те, стосовно чого їх батьки попереджали… Тим самим на власному досвіді запевняючись у вірності батьківських застережень. Проте буває пізно, надто пізно… Не будемо драматизувати, а краще поговоримо, як по можливості можна уникнути цієї вкрай неприємної ситуації.

Для початку треба цікавитися життям дітей і ділитися власним досвідом, який краще подавати у вигляді спогадів з власного дитинства: людям притаманно краще сприймати інформацію у вигляді невимушених розповідей, ніж у вигляді моралізаторських настанов. По-друге, треба завжди зважати на корисність власних порад і настанов, адже для молоді вони стають «мудрими», як ми з’ясували, лише в тому випадку, якщо молодь зможе застосувати їх у власному житті.

Таким підходом здобувається авторитет мудрої людини, до порад якої починають прислухатися навіть у тому випадку, коли її конкретні поради та настанови не можна застосувати саме в цей момент у житті.

І саме головне, ніколи не треба вважати себе найбільшим експертом з будь-якої галузі, чи просто «найдосвідченішою» людиною. Таке самопіднесення, часто не помітне для самого носія такого переконання, буває добре помітним для оточення, яке зазвичай надзвичайно скептично ставиться до порад і настанов подібного індивідуума.

Сподіваємось, що ця інформація була корисною для вас.

З любов’ю, редакція сайту