Лемур. Особливості лемура

Лемури є одними з найбільш незвичайних приматів, які притягають любителів тваринного світу своєю незвичайною і навіть загадковою красою. Саме слово «лемур» походить від грецького слова. У міфології Древньої Греції лемурами називали нічних духів.

Можна зробити припущення, що лемурів названо так тому, що вони схожі з нічним духом своїм способом життя і величезними круглими очима, які іноді роблять лемура схожим не лише з нічними духами, але і з інопланетною істотою. Світлини лемура дійсно незвичайні і в них є щось особливе, що привертає увагу і зачаровує.

Цікавий той факт, що життя цієї дивної тварини вкрите таємницями та загадками і тривалий час учені не знали нічого про лемурів. От, приміром, у 1999 році було відомо тільки трохи більше 30 видів, проте зараз вже учені-біологи говорять про цілих 100 видів.

Родина лемурів має у своєму складі дуже різноманітних за виглядом представників, є дуже маленькі тварини, а є навпаки види, в яких числяться великі тварини. Найкрихітніші лемури можуть важити близько 30 грамів, тоді як їх більші представники родини важать цілих 10 кілограмів.

Відповідно розміри цих лемурів також значно відрізняються один від одного.  Найменший серед лемурів – сірий мишачий мікроцебус, довжина тіла якого приблизно 10-13 сантиметрів, а от найбільший – напівмак, довжина його тіла складає 50 сантиметрів. Це показники без урахування довжини хвоста, який є унікальною прикрасою і однією з найголовніших частин тіла лемура.

Лемури, хоча і відносяться до однієї родини, але можуть мати свої особливості. Це найчастіше пов’язано з їх способом життя. Більшість лемурів вважають за краще провадити активне життя в темний час доби, проте є і ті, кому більше підходить денний час для цього.

Теж саме можна сказати і про живлення цих тварин: одні з них живляться виключно рослинністю, тобто є свого роду вегетаріанцями; тоді як інші представники цієї родини живляться змішано, тобто вживають їжу різного походження.

Проте, є ознаки, які характерні для усіх видів лемурів. Обов’язковою умовою приналежності до родини лемурів є довгий кіготь на другому пальці задніх лап, який грає не малу роль у житті тварини, за його допомогою лемури упорядковують свою довгу шерсть і позбавляються від можливих шкідників-паразитів у ній і всякого роду забруднень.

Характер і спосіб життя лемурів

У природі лемурів можна зустріти на Мадагаскарі і на Коморських островах, саме тут мешкають ці тварини. У недалекому минулому лемури населяли острови повністю, проте з часом вони все більше зменшували територію свого поширення, зараз їх можна зустріти тільки в лісистій місцині.

Як саме з’явилися на острові Мадагаскар ці «інопланетні звірятка» залишається таємницею і до цього дня, учені лише мають з цього приводу різноманітні гіпотези, але достовірної інформації ще не знайдено.

Лемури досить доброзичливі і спокійні, тому нерідко їх заводять як домашніх улюбленців.

Живлення

Різні види лемурів віддають перевагу різній їжі. Деякі з них живляться виключно рослинністю, а деякі у свій раціон включають і комах. В основному лемури живляться фруктами, різними плодами, окрім цього вони вживають листя, квіти, молоді пагони рослин, можуть поласувати і кактусами.

Деякі з родини лемурів додають до своєї їжі комах, які зазвичай є джерелом білку.

Розмноження і тривалість життя

Розмноження в цих незвичайних тварин має свої особливості. Подивимося на процес розмноження котячих лемурів. Як правило, самки народжують одне дитинча, проте в деяких випадках з’являються відразу двоє малюків.

Вагітність самки триває 222 дні, малюки з’являються в сезон дощів, це час з серпня по вересень. Вага малюків приблизно 100 грамів. З перших моментів життя малюки дуже чіпкі, вони виснуть на шерсті матері, і так проводить перші місяці свого життя.

Спочатку малюк висить у матері на животі, а потім перебирається на спину. Приблизно через 1,5-2 місяці дитинча лемура починає покидати матір і робити перші самостійні подорожи. Але самостійно обходитися не може, тому під час сну і годування малюк знаходиться з матір’ю. Лише у віці 6 місяців малюки лемурів стають самостійними і вже не потребують опіки дорослої тварини.

Тривалість життя лемура складає приблизно 35-37 років, як правило, у штучно створеному середовищі вони можуть прожити і довше, якщо їх забезпечують належним доглядом і харчуванням.