Червоний лемур варі

Рудий пухнастий лемур (чи червоний лемур варі) мешкає в субтропіках на північному сході острова Мадагаскар.

Лемур варі має довжину тіла з головою – 55 см, довжина хвоста складає 60 см. Маса дорослої тварини приблизно 3,5-4,5 кг. Колір шерсті лемурів червоно-коричневий, при цьому лоб, хвіст, внутрішні частини кінцівок і груди мають чорний колір, а ззаду на шиї є характерна біла пляма.

Самці в цього виду лемурів або дрібніші за самок, або не відрізняються від них за розміром. Самки ж лемурів варі проявляють характерні риси домінуючої поведінки. Дорослі самці червоних лемурів за внутрішньою ієрархією займають підпорядковане становище відносно самок, причому останні найчастіше не проявляють до самців якоїсь агресії.

Цей вид лемурів живе сім’ями, які налічують від 2 до 16 тварин. Найчастіше кількість тварин у сім’ї складає від 2 до 5. Кожна сім’я має свою власну територію проживання, усі члени групи не допускають туди чужаків і поводяться агресивно стосовно них.

Зазвичай ці звірятка мовчазні, але у випадку небезпеки вони можуть видавати гучні і пронизливі звуки. Тварини, що входять в одну сім’ю, уміють переговорюватися один з одним, окликати родичів і подавати сигнали, попереджаючи про небезпеку. У лемурів варі є 12 різновидів цих сигналів.

З природних ворогів лемурів можна назвати орлів, змій та інших хижих тварин. Лемури їдять листя, фрукти, пагони і нектар рослин. Ведуть переважно деревний спосіб життя. Пересуваються варі надзвичайно вправно і граціозно, легко перескакуючи на сусідні дерева і гілки. Під час посухи групи розходяться на великій території для пошуку їжі, а в сезон дощів самки навпаки збираються разом.

Самка виношує дитинчат впродовж 90-102 днів. Число новонароджених може досягати шести, але найчастіше в самки народжується три дитинчата. Лемури варі – єдині з мавп, які можуть приносити таку кількість новонароджених.

На відміну від самок інших приматів, лемури варі не носять дитинчат на собі, коли вирушають на пошуки їжі. Вони залишають малюків в особливих гніздах-укриттях, які роблять з листя дерев. Гніздо самки будують на гілках дерев, вистилаючи власною шерстю. Дитинчата лемура не можуть триматися за шерсть самки, тому у випадку потреби вона переносить їх у зубах.

На відміну від інших видів приматів, де дитинчата рано входять до загальної групи, у лемурів варі самка майже два місяці нікого не підпускає до малюків. Це стосується, у тому числі, і батька сімейства. Вже у віці 20 днів дитинчата здатні переговорюватися як дорослі члени групи. Зазвичай вони швидко вчаться в матері необхідним навичкам, не відходячи від неї ні на крок.

Лемури, як і інші мавпи, часто доглядають за шерстю своїх родичів у групі. Таким чином, лемури зазвичай проявляють свою симпатію до якогось члена сім’ї. Для цих процедур тварини використовують не пальці, а нижні зуби, користуючись ними, як своєрідною гребінкою.

Середня тривалість життя лемура в природному середовищі складає 15-20 років.