Малі та великі проблеми

Один з попередніх дописів про те, як зупинити дитячу істерику, навів на роздуми, що багато батьків і загалом дорослих ставляться досить поблажливо до дитячих проблем, вважаючи їх малозначущими, чи взагалі не вартими уваги, у порівнянні з їх дорослими проблемами та негараздами.

Добре, звичайно, що не всі дорослі розділяють таку точку зору. Адже варто пригадати, що діти, на відміну від дорослих, лише починають осягати це життя (втім, не факт, що дорослі це життя хоч в якійсь мірі осягнули). І діти сприймають це життя зовсім в іншому ракурсі. Хочемо наголосити, що саме в іншому, а не в невірному ракурсі. Тому і проблеми в дітей і в підлітків зовсім інші, ніж у дорослих. Принаймні до пори до часу…

На місті батьків взагалі краще слід радуватися, що їхні діти переймаються такими б, здавалося, дріб’язковими речами, ніж на це нарікати чи тим більше глузувати. Настане ще час і багато з них переконаються на власному гіркому досвіді, що краще б їх дитина стикалася з такими дрібницями, ніж по-справжньому з «дорослими» проблемами. Втім, часто такі думки спадають на розум лише коли станеться дійсно якесь лихо…

Проте краще не будемо про це. А лише нагадаємо, що дитячі проблеми, попри їх, здавалося б дріб’язковість і «малозначущість», залишаються проблемами, які потребують допомоги в їх рішенні. І краще, щоб у цьому дитині допомогли її власні батьки, а не щоб вона зверталася за допомогою до когось іншого. Так і до справжнього лиха можна дістатися…

І знову про сумне, щось про позитивне сьогодні не виходить. Хоча, чесно кажучи, краще говорити про сумне в теорії, ніж розгрібати наслідки якогось лиха на практиці. Тому слідуючи цей логіці, наприкінці цього допису поділимося одніми цікавими роздумами стосовно неприпустимості передачі негативного батьківського мислення дітям.

* * *

Ніколи не нийте при дитині про те, яка в нас погана держава!

Пора усім молодим батькам засвоїти одне-єдине правило поводження зі своїми дітьми: ніколи, чуєте, ніколи не нийте при дитині як у нас все погано! Яка в нас погана держава і всюди тільки зрада!

НІКОЛИ!!!

Бо з вашої дитини виросте такий самий нитік як і ВИ, а з її дитини знову виросте такий самий нитік як ВИ, бо ви були першоджерелом, ви як вірус, який буде передаватись віками!

Розкажіть краще дитині хорошу казку, або включіть добрий мультик. Почитайте дитині книжку з історії, книжку, яку складали розумні педагоги.

Ніколи не нийте при дитині! Дитина це все всмокче в себе як губка і буде з тим жити все життя! Бо ви її до того привчили!

Не вмієте бачити добро? Ізолюйтесь в іншій кімнаті, зв’яжіться з таким самим нитіком по скайпу і поскаржтеся йому. Але дорослому нитіку!!!!

Ніколи, чуєте, повторюю вам ще раз – НЕ НИЙТЕ при дитині про те, яке у вас паршиве життя, а зберіть усю волю в кулак і зробіть так, щоб ваша дитина прожила хороше і добре життя, а не нила на кожному кроці!

П.С. Якщо ви гуляєте з дитиною і прийшов ваш друг нитік з яким можна понити – відведіть дитину на безпечну відстань (гойдалки, гірки, пісочниця) і тихо, шепотом понийте собі.

Автор: Володимир Андрєєв

Сподіваємось, що все написане стане вам у нагоді.

З любов’ю, редакція сайту