СИЛА МОВИ ВИБАЧЕННЯ № 2

Підхід «погоджуюся/не погоджуюся»

Я випробував на Річі новий підхід. Це підхід, який допомагає багатьом парам жити успішно у світі людських невдач. Я називаю його «погоджуюся/не погоджуюся». Я погоджуюся, що я маю право відчувати біль, злість, розчарування і незадоволення або ще щось. Я не обираю своїх відчуттів, я просто їх переживаю. З іншого боку, я не погоджуюся, що через свої відчуття маю право ображати іншу людину словами чи вчинками. Образити мою половинку, тому що вона образила мене, – це немов оголосити громадянську війну, в якій немає переможців.

Таким чином, я виражатиму свої емоції так, щоб вони не ображали мою половинку, а навпаки, полегшували процес примирення. Ми працювали над формулюванням висловлювання для Річа, яке би допомогло досягти цієї мети. Ось, що з цього вийшло:

«Люба, я дуже люблю тебе і нашого сина Етана. Більше за все я хочу бути добрим чоловіком і батьком. Можливо, я так сильно цього хочу через погані стосунки з моїм батьком і через те, що виріс на сварках своїх рідних. Тому я хочу поділитися з тобою своїм болем і попросити допомогти вирішити цю проблему. Коли я почув твої слова вчора ввечері: “Якщо ти не проводитимеш із Етаном більше часу, то він виросте, так і не пізнавши тебе”, мені здавалося, що серце розірветься на шматочки. Я сів за комп’ютер і розплакався, бо не хочу, аби таке трапилось. Отож, чи не могла би ти допомогти в плануванні мого розпорядку дня, щоб я проводив такий цінний час із Етаном і одночасно далі працював для задоволення наших фінансових потреб?»

Я запевнив Річа, що Джой позитивно відреагує на це зізнання. Він погодився.

Тоді я попередив: «Я працюю з людьми достатньо довго, аби розуміти: навіть маючи новий план, вони не обов’язково забудуть старі принципи. Не виключено, що протягом наступних декількох тижнів ви інколи повертатиметеся до них, виливаючи свою злість на Джой, коли вона робитиме вам зауваження. Це відбуватиметься не через ваше налаштування, все станеться раніше, ніж ви зможете це усвідомити. Ось тоді і потрібно просити вибачення. Думаю, ви погоджуєтеся: кричати на дружину не є виявом доброти, любови і ніжности». Річ ствердно похитав головою. «А, отже, це неправильно».

«Крик на дружину не вписується у формулу успішного шлюбу». Річ знову ствердно похитав головою. «Тому я хочу, щоб ти навчився говорити такі слова: “Минулого вечора я втратив самовладання. Я накричав на тебе і наговорив неприємних слів. Це було неправильно з мого боку. Це не свідчило про ніжність, любов і виглядало неприємно. Я знаю, що сильно тебе образив, і мені дуже шкода, бо не хотів цього. Я хочу попросити тебе пробачити мені. Я розумію, що припустився помилки”».

Річ записав ці слова у свій записник, щоб у подальшому застосувати новий підхід та стримувати свою злість і образу. Це була важка зустріч, але я відчув відкритість Річа до змін.

Вагання Джой

Мій сеанс із Джой виявився складнішим не через небажання кращих стосунків у шлюбі, а через несприйняття того, як люблячий чоловік може так кричати на дружину. Для Джой все це видавалося суперечливим. Тому вона почала вагатися, чи Річ любить її.

Я сказав, що розумію Джой, але намагався пояснити: ми всі не досконалі у своїй любові. Це правда, що досконала любов ніколи б не образила. Але жоден із нас не здатний на таку любов з однієї простої причини: ми недосконалі. Тому ми повинні навчитися зізнаватись у нашій недосконалості перед людиною, якій ми завинили. Добрі шлюби залежать не від досконалости, а від нашого бажання визнавати свої помилки і просити прощення.

Правду кажучи, теоретично Джой погодилася з моїми словами. Але душевний біль, відчутий через різкі слова Річа, не дозволяв пробачити. «Особливо, якщо Річ не просить вибачення», – наголосила жінка. Я погодився з нею, що вибачення було невід’ємною частиною прощення і примирення. Я запитав Джой, що саме вона хоче чути при вибаченні. «Я хочу щирости, – відповіла вона. – Я не хочу, щоб чоловік просто сказав: “Вибач за образу”. Я хочу, щоб він усвідомив свою помилку. Це дуже неприємно. Як чоловік може так просто піти і не попросити вибачення? Чому він не може зрозуміти, що це неправильно кричати на інших?»

Наступні тридцять хвилин ми з Джой розмовляли про взаємозв’язок між образою і почуттям власної гідности. Я намагався пояснити їй ситуацію в сім’ї Річа і чому дорікання з приводу поганого виконання ролі батька так сильно його ображали. З точки зору Джой докори були справедливими, а для чоловіка немовби перетворювалися на словесну бомбу, що вибухала в його душі. Протистояння було для Річа природною реакцією, оскільки саме так чинила його матір.

«А чи зможе він змінитися, якщо виховувався саме на такому прикладі?» – запитала Джой.

«Це є чудовою перевагою людини, – наголосив я. – Ми здатні змінюватись, особливо, коли щиро хочемо цього. Я вважаю, що Річ є щирим і, думаю, він починає краще себе пізнавати. Я також вірю, що ви побачите значні зміни в майбутньому».

«Сподіваюся, – відповіла Джой. – Я дуже люблю чоловіка і хочу щастя в шлюбі. Я розумію, що в нас зараз великі проблеми. Я лише сподіваюся, що ще не пізно».

Ми закінчували нашу зустріч обговоренням того, як Джой лояльніше висловлювати свої думки про час на спілкування Річа з Етаном, щоб не загострювати почуття власної гідности чоловіка. Я сказав, що Джой слід конкретніше висловлювати своє прохання, аби воно не було схожим на обвинувачення. Пропозиція чи прохання дуже відрізняються від вимоги. Ми з’ясували, що Джой потрібно просити в Річа. Ось частина списку, який ми склали.

  • «Ти би не побавився з Етаном у «Змійки і драбинки», поки я не закінчу готувати вечерю?»
  • «Може, ми би всі втрьох погуляли після вечері?»
  • «Ти би не хотів помити Етана сьогодні?»
  • «Ти би не міг почитати Етану оповідання, поки я наберу для нього води у ванну?»
  • «Ти побавишся з Етаном у пісочниці, поки я помию посуд?»

Я побачив, що ідея конкретних прохань сподобалась Джой більше, ніж постійні скарги. Я закликав її: «Не більше, ніж одне прохання на тиждень, гаразд? І коли чоловік виконує ваше прохання, завжди його підбадьорюйте. Скажіть йому, що пишаєтеся тим, наскільки добрим батьком він є. Підкресліть, як сильно цінуєте те, що він побавився з Етаном до закінчення приготування вечері. Не дозволяйте, аби щось залишалося непоміченим чи несхваленим. Оскільки Річ відчайдушно хоче бути добрим батьком, то коли ви підбадьорюєте його, то вибудовуєте його самооцінку. І створюєте позитивний клімат між вами двома».

Вчимося по-новому відповідати один одному

Наступні чотири зустрічі з Річем та Джой були такими ж продуктивними, як і перші три. Було цікаво спостерігати, як партнери по-новому дивились один на одного, трактували свої попередні переживання і навчалися нових способів спілкування. Річ вчився говорити: «Я помилився», якщо би випадково різко відповів Джой. А вона вчилася визнавати: «Я не мала рації, і мені шкода, що я образила тебе», якщо помилялася і критикувала його якості як батька.

Під час наших сеансів стало зрозуміло, що основною мовою вибачення для Річа є «Мені шкода». Коли Джой промовляла ці слова, він був готовий пробачити їй. З іншого боку, основною мовою вибачення для Джой було: «Я помилився». Вона хотіла відчувати, що Річ усвідомлює недоречність своїх різких слів. Шлюб цих двох зміцнився ще більше, коли вона навчилася висловлювати щире жалкування, а він – брати на себе відповідальність за свою поведінку; і вони навчилися говорити про це один одному.

СИЛА МОВИ ВИБАЧЕННЯ № 2

Для багатьох людей найважливішим у вибаченні є усвідомлення іншою людиною неправильности своєї поведінки. Лінда з Сієтла розповіла мені: «Чоловік ніколи не визнає того, що не має рації. Він просто замовчує це і не хоче згадувати. Якщо я порушую питання знову, чоловік просто відповідає: “Я не розумію своєї помилки? Чому ти просто не можеш про це забути?” Якби чоловік визнав свою помилку, я би пробачила. Але коли він поводиться так, ніби нічого поганого не зробив, то дуже важко не звертати на це увагу».

Коли на очі Лінди накотилися сльози, вона сказала: «Я лише хочу, щоб він хоч раз сказав “Я помилився”».

Пем двадцять сім років. Коли вона підростала, батько говорив, що розумна людина готова брати на себе відповідальність за помилки. «Я ніколи не забуду його слів: “Ми всі припускаємося помилок, але єдина помилка, яка може зруйнувати тебе, – це та, яку ти не бажаєш визнавати”».

Я пригадую, як в юності порушувала правила. Батько дивився на мене і запитував: “Може, ти хочеш щось розповісти?” Батько посміхався, а я говорила: “Я припустилася помилки. Ти пробачиш?” Батько міцно обіймав мене і говорив: “Я тебе пробачаю”.

Визнання помилок є невід’ємною частиною мене як особистості, і я завдячую цим саме батьку».

За п’ять років після цього Пем вийшла заміж за Роберта й описує його як «найчеснішого чоловіка, що коли-небудь зустрічала». Пем додає: «Я не маю на увазі, що він ідеальний; я маю на увазі те, що він завжди готовий визнавати свої промахи».

«Я думаю, що люблю Роберта так сильно, бо він завжди готовий визнати: “Я припустився помилки. Ти пробачиш мені?” Мені подобаються люди, які охоче беруть на себе відповідальність за свої помилки».

Очевидно, що основною мовою вибачення для Пем є готовність взяти відповідальність за свої помилки.

Двадцятичотирирічний Майкл ніколи не чув, щоб батько просив вибачення в матері чи в нього. У вісімнадцять років він пішов із дому і ніколи не повертався туди навіть час від часу.

«Я відчував, що мій батько був лицеміром, – пояснював Майкл. – Його вважали успішним чоловіком, але я сприймав батька не так. Думаю, саме тому я завжди готовий просити вибачення, визнаючи свої помилки. Я прагну добрих стосунків і розумію, що ніколи цього не досягну в разі невизнання промахів».

Лері та Джил одружені вже двадцять п’ять років. Йому у вибаченні потрібне визнання помилок. «Декілька років тому, – повідомив Лері, – Джил витратила багато грошей із виділених її дядьком. Я вважав, що гроші слід вкласти в нашу сім’ю, а вона вважала, що це подарунок і його слід використати так, як заманеться. Гроші зникли за короткий період часу, а образа залишилася. Я ніколи не розмовляв із дружиною різко, але все-таки цього разу розповів про негативні емоції».

Одного дня Джил прийшла до чоловіка з вибаченням: «Я розумію, що неправильно розпорядилася грошима дядька Ерні. Варто було порадитися з тобою і спільно вирішити, що робити. Я була дуже егоїстичною і усвідомлюю: це зашкодило нашим стосункам. Я погано почуваюся через зроблене. І розумію, що помилилася».

Якою була відповідь Лері? «Я прийняв вибачення і пробачив. Вже нічого не можна було змінити, гроші витратили і потрібно було розглядати теперішнє, а не минуле. Я сказав їй про свою любов і небажання звинувачувати її. Ми обняли один одного і заплакали. Це був момент зцілення наших стосунків.

Пізніше дружина зізналася, що боялася негативної реакції і нескінченних докорів, – додав Лері. – Але чому я маю обурюватися? Вона ж щиро попросила вибачення?».

Для Лері щирість означала прийняття відповідальности за свої дії.

Для цих людей і багатьох інших готовність брати на себе відповідальність за погану поведінку є найважливішою у вибаченні. Саме це переконує в щирости вибачення. Як сказала одна жінка: «“Мені шкода” є недостатнім. Я хочу бачити: чоловік розуміє, що вчинив недобре». Якщо ви хочете, аби люди відчували щирість вашого вибачення, то можете використати деякі вислови.

БЕРЕМО НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  • Я знаю, що вчинив(ла) неправильно. Я би спробував(ла) виправдати себе, але не маю аргументів. Головне – те, що я був(ла) егоїстичним(ою) і не мав(ла) рації.
  • Я припустився(лася) великої помилки. В той момент я не задумувався(лася), що роблю. Але оглядаючись назад, розумію: проблема саме в цьому. Мені слід думати перед тим, як робити щось. Мої дії є неправильними.
  • Те, як я з тобою розмовляв(ла), є поганим. Це було грубо і неправильно. Я хотів(ла) виправдати себе і розлютився(лася). Тому я розмовляв(ла) з тобою різко і без ніжности. Сподіваюся, ти мені пробачиш.
  • Я знову припустився(лася) помилки, яку ми обговорювали раніше. Я справді все зіпсував(ла). Я розумію, що це моя помилка.
Попередній пост

МОВА ВИБАЧЕННЯ № 2: ВМІННЯ БРАТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВІЙ ВЧИНОК

Лері як бос завжди був спокійним, але цього дня його терпець урвався. Чоловік розмовляв різко ... Читати далі

Наступний пост

МОВА ВИБАЧЕННЯ № 3: ЗАЛАГОДЖЕННЯ ОБРАЗИ

Ідея виправлення ситуації для компенсації помилки є закарбованою в людській душі і глибоко впливає як ... Читати далі