МОВА ВИБАЧЕННЯ № 3: ЗАЛАГОДЖЕННЯ ОБРАЗИ

Ідея виправлення ситуації для компенсації помилки є закарбованою в людській душі і глибоко впливає як на нашу судову систему, так і на людські стосунки. Останніми роками в американській судовій системі особливо наголошується на тому, що в юристів називають компенсаційною шкодою: ідея така, що злочинець повинен відшкодувати своїй жертві ту шкоду, яку завдав їй своєю кримінальною поведінкою. Замість того, щоб просто сидіти у в’язниці, він повинен компенсувати помилку відносно жертви.

Ідея компенсаційної шкоди базується на природженому відчутті людини, що в разі заподіяння шкоди за неї потрібно заплатити. Ми завжди говоримо про тих, які сидять у в’язниці: «Вони платять за свої борги перед суспільством». Ідея компенсаційної шкоди зробила крок вперед і говорить: «Ти повинен оплатити свій борг ображеній людині».

У деяких випадках це зробити дуже просто. Якщо злочин пов’язаний із грошовими цінностями, тоді злочинець може відшкодувати вартість. Однак в інших випадках все не так просто. Якщо це зґвалтування чи вбивство, то як може вбивця або ґвалтівник компенсувати заподіяну шкоду жертві чи вцілілим членам сім’ї? «Компенсацією» у цих випадках може бути, наприклад, щире вибачення злочинця, визнання своєї помилки і зобов’язання все своє життя допомагати молодим людям і застерігати їх, щоб вони не обирали його шлях.

Оскільки злочинці зазвичай не виявляють ініціятиви в залагодженні провини перед жертвами, наше законодавство кишить такими випадками, коли люди прагнуть компенсації за зазнані втрати. Щось глибоко в людській душі каже: «Якщо мене образили, хтось повинен заплатити за це». Батьки намагаються навчити цього принципу дітей. Коли мати бачить, що чотирирічний син вирвав із рук шестирічної дочки ляльку, то просить не лише вибачення, а й повернути ляльку назад.

«Я ПОВИНЕН ЗРОБИТИ ЩОСЬ, ЩОБ ВИПРАВИТИ СИТУАЦІЮ»

Новий словник Уебстера визначає відшкодування як «те, що повертається законному власнику» або «те, що повертається за заподіяну шкоду» і т.д. У своїй книзі «Оскільки ніхто не є досконалим… Як знати, що добре є достатньо добрим?» Енді Стенлі пише: «Бажання зробити щось для відшкодування завданого болю є доказом щирого вибачення. Голос всередині нас каже: “Я повинен зробити щось для виправлення ситуації”».

Еверет Вортінгтон, професор психології в університеті Вірджинії, який досліджує проблему прощення, називає відшкодування «зрівнюванням».

Зрівнювання – це компенсація втрати, яку пережила інша людина. Запропонувати відшкодування означає відновити справедливість. Якщо людині завдали болю чи образи, це означає: вона втратила щось. Імовірно, він чи вона втрачає почуття власної гідности, самоповаги або матеріяльні цінності (наприклад, якщо я ображу вас перед вашим начальником, то ви втратите можливість кар’єрного просування). Отже, пропозиція компенсувати втрату є виявом доброти з боку кривдника.

«ТИ ВСЕ ЩЕ МЕНЕ ЛЮБИШ?»

Надання нами особливого значення відшкодуванню базується на відчутті справедливости. Людина, яка чинить злочин, повинна заплатити за це. Натомість у колі сім’ї та в інших випадках близьких стосунків наше бажання про відшкодування базується на нашій потребі любови. Після глибокої образи ми потребуємо запевнення в тому, що людина, яка заподіяла образу, все ще любить нас. Незважаючи на все, добрі сімейні стосунки і правдива дружба ґрунтуються на любові.

Справді, коли нас ображають словами чи поведінкою члени сім’ї, ми часто гніваємося. Причиною загостреної реакції на біль і злість є те, що ми відчайдушно прагнемо любови того чи іншого. Різкі слова й образливі дії примусили засумніватися в любові до нас.

«Як вони можуть любити мене і робити це?» Ось запитання, яке зароджується в наших думках. Слів: «Мені шкода. Я припустився(лася) помилки» може виявитися недостатньо. Ми хочемо знати відповідь на питання: «Ти все ще мене любиш?» Відповідь на це запитання і є своєрідним залагодженням образи.

Для деяких людей відшкодування є основною мовою вибачення. Для них після фрази: «Це неправильно з мого боку ставитися до тебе так» повинна лунати наступна: «Що мені зробити, аби довести: я все ще турбуюся про тебе?» Без спроб відшкодування людина може засумніватись у щирості вибачення. Вона надалі відчуватиме відсутність любови, навіть, якщо ви скажете: «Мені шкода. Я припустився(лася) помилки». Людина чекатиме на запевнення в любові.

ВИПРАВЛЕННЯ СИТУАЦІЇ

У нашому дослідженні реальність випливала на поверхню знову і знову. Люди постійно повторювали ті самі слова:

  • «Я очікую на каяття, але також на щирі зусилля компенсувати заподіяну шкоду».
  • «Я сподіваюся, що він спробує виправити свою помилку».
  • «Я чекаю на її щире каяття і бажання виправитися».
  • «Я хочу, щоб він спокутував свою провину як належне. Просте “Вибач” ситуації не виправить».

Для цих людей спроба відшкодування є найбільшим доказом щирости вибачення. Їхньою основною мовою вибачення є залагодження образи.

Повернемося до дискусії про в’язницю. Якщо хтось порушив закон, то потрібно як форму відшкодування призначити громадські роботи. У стосунках ви можете зробити щось подібне, і це виявиться корисним.

Тоді постає запитання, як залагодити нашу образу найбільш ефективно. Оскільки основним у відшкодуванні є запевнення чоловіка, дружини чи члена сім’ї у своїй щирій любові, то важливо виражати своє відшкодування мовою любови іншої особи. Деякі чоловіки вважають, що найкращим способом залагодити провину є квіти. «Подаруйте їй квіти – і все буде гаразд». Так вони припускають. Однак квіти не є мовою любови всіх жінок. Тому деяким чоловікам жінки кидають квіти в обличчя та йдуть геть, гнівно промовляючи: «Він думає: квіти вирішать усе!»

ВИВЧЕННЯ П’ЯТЬОХ МОВ ЛЮБОВИ

Після тридцятип’ятирічного досвіду в шлюбі і як сімейний психолог я переконаний, що є п’ять основних мов любови. Для кожної людини одна з п’яти є основною. Якщо ви розмовляєте її чи його основною мовою любови, то він чи вона переконаються у вашій любові і залагодження провини виявиться успішним. Однак, якщо ви не розмовляєте основною мовою любови, ваші зусилля у вибаченні можуть залишитися неоціненими. Тому дозвольте мені коротко нагадати п’ять мов любови і продемонструвати вам на основі власних досліджень, як використання основної мови любови дозволить досягти успіху.

Слова підтримки

Першою мовою любови є слова підтримки, використання слів, щоб підтримати іншу людину. «Гарно виглядаєш у цьому вбранні»; «Я справді ціную те, що ти зробив(ла) для мене»; «Ти дуже турботливий(а)»; «Кожного дня я все більше усвідомлюю, як сильно тебе люблю»; «Мені дуже сподобався обід. Ти чудово готуєш. Я знаю, що це потребує багато часу та енергії, тому я справді ціную це». Слова підтримки можуть стосуватися як особистости загалом, так і її поведінки, одягу, манер чи навіть краси. Важливим є це, що словами ви виражаєте вашу прихильність і вдячність.

Ось декілька прикладів із нашого дослідження людей, для яких слова підтримки є основною мовою любови. Ми побачимо, як ці слова підштовхували до успіху.

Меган двадцять дев’ять, і вона перебуває в шлюбі з Бредом шість років. «Я знаю, що вибачення Бреда є щирим, коли він перепрошує за свої образливі слова, а потім додає, що сильно любить мене. Інколи він вдається до крайнощів, говорячи, яка я чудова є і як сильно йому шкода, що він образив мене. Гадаю, він розуміє, що потрібно багато приємних слів, щоб залагодити образу».

Тім підійшов до мене під час перерви на одному з моїх семінарів для подружніх пар. Ми саме обговорювали проблему вибачення, і він сказав про свою дружину: «Їй завжди гарно вдається просити вибачення. Вона найкраще вибачається з усіх, кого я знаю».

Я був вражений і уважно слухав його пояснення. «Переважно вона говорить щось на кшталт: “Тіме, мені дуже шкода, що я … Ти чудовий, і мені жаль, що я образила тебе. Вибач, будь ласка”. А потім вона мене обнімає. Це завжди спрацьовує. Саме ті слова: “Ти чудовий” переконують мене. І я завжди вибачаю, бо знаю, що дружина є щирою. Ми всі припускаємося помилок. Я не чекаю, що жінка буде ідеальною. Але я справді почуваюся добре, коли вона говорить мені, що я чудовий, коли просить вибачення».

У випадку Тіма слова підтримки є його основною мовою любови і це є його улюбленою частиною вибачення. Це є таким потрібним йому залагодженням образи.

Вчинки служіння

Другою мовою любови є вчинки служіння. Ця мова любови базується на старій аксіомі: «Вчинки є промовистішими за слова». Для такого типу людей доказом любови є увага і вияв доброти. Підмітання підлоги, миття посуду, зміна дитячих пелюшок, очищення лобового скла від комах, винесення сміття, прання, миття собаки і допомога дітям із домашнім завданням – усе це вчинки служіння. Для тих людей, для яких це є основною мовою любови, ніщо так не переконує у ваших почуттях, як такі вчинки.

Гвен прийшла до мене в офіс дуже засмученою. «Я вже втомилася від його вибачень», – зізналася вона. “Вибач, вибач, вибач”. Він постійно це повторює. І, на його думку, цього достатньо, щоб все було гаразд. “Вибач” – це добре, але коли він кричить на мене і обзиває, то це не виправляє ситуації.

Єдине, що я хочу знати: чи він все ще любить мене чи хоче розірвати шлюб? Якщо він любить мене, то чому не допомагає мені вдома? Я втомилася жити з чоловіком, який сидить перед телевізором, поки я готую страви чи мию посуд. Я так само ходжу на роботу, як і він. Він навіть не може покосити трави. Як він може любити мене і нічого не робити? Вчинки промовляють голосніше за слова».

Зрозуміло, що головною мовою любови для Гвен є вчинки служіння, а чоловік не застосовує її. Тому і вибачення залишаються непоміченими. Гвен не відчуває щирости вибачень, а, відповідно, і любови.

Я трішки поспілкувався з Гвен, розповів про п’ять мов любови і сказав, що, імовірно, чоловік не має уявлення про її мову любови. А вона, напевно, так само не знає про його мову. За три місяці Гвен та її чоловік Марк відкрили основні мови любови один одного і почали розмовляти ними. Шлюб знову зміцнився. Марк усвідомив, що словесне вибачення є не достатнім для дружини. Їй потрібне відшкодування – запевнення в його любові, – яке потрібно виражати у вчинках служіння. Я нечасто зустрічаюся з Марком, але коли це трапляється, то він завжди дякує за те, що я відкрив йому очі на любов і вибачення, а це «врятувало мій шлюб».

Наприкінці подружнього семінару я завжди прошу чоловіка взяти за руки дружину, подивитись їй у вічі і повторювати за мною слова: «Я знаю, що не ідеальний чоловік. Сподіваюся, що ти пробачиш мені минулі помилки. Я щиро хочу бути кращим чоловіком і прошу тебе навчити мене цьому». Потім я прошу дружин повторювати схожі слова чоловікам. Одна жінка, яка не змогла сказати цих слів чоловіку, пізніше зізналася в одній нашій дослідницькій анкеті, що не може пригадати жодного успішного вибачення чоловіка під час їх тридцятирічного подружнього життя. Але потім додала: «У мене вперше з’явилася надія [на його щире вибачення] в кінці нашої зустрічі. Я не змогла сказати йому таких слів у той момент, але цього вечора він допоміг мені з дітьми і приготувати вечерю. Я відчула: він якось змінився. Сподіваюся, він зрозумів, що вчинки служіння є моєю основною мовою любови».

«Я залишу ці слова на потім, аби побачити, чи він продовжуватиме змінюватися, – додала жінка, наголошуючи на своїх сумнівах. – Я знаю: коли відчуватиму щиру любов, то захочу пробачити йому всі минулі помилки». Успіх вибачення чоловіка зараз залежав від його спроб виправити минуле, запевняючи дружину у своїй любові, розмовляючи її головною мовою любови.

Цей самий принцип застосовується і в дружніх відносинах. Бен, який вдало працює над плануванням міст, посварився зі Стівом, іншим фахівцем із його робочої групи. Спочатку Бену та Стіву здавалося, що в них є багато спільного, їм подобалося обговорювати гольф і політику під час обідів разом. Одного дня Стів вирішив пожартувати, сівши за комп’ютер Бена, поки того не було в кабінеті. Стів від імени Бена відправив електронні листи шістьом співпрацівникам із їх робочої групи, запросивши приїхати до Бена додому на новорічну вечірку: «Нічого приносити не потрібно, головне, щоб ви прийшли!» Наступного дня колега поцікавився думкою Бена про розіграш. Бена це не потішило, а навпаки, він почувався розлюченим і зрадженим.

Коли Бен викликав його на розмову, Стів зрозумів, що Бен не оцінив жарту, і щиро попросив вибачення. Однак, перш ніж прийняти вибачення Стіва, Бену потрібно було, щоб той залагодив свою провину. На вимогу Бена Стів відправив листи-пояснення колегам. Завдяки цьому вчинку Бен відчув, що Стів взяв відповідальність на себе за помилку і поставив все на свої місця. В їхньої дружби з’явився другий шанс. Якщо би Стів не зробив цього, то Бен вважав би вибачення недостатнім, що могло би зруйнувати дружбу.

Попередній пост

СИЛА МОВИ ВИБАЧЕННЯ № 2

Підхід «погоджуюся/не погоджуюся» Я випробував на Річі новий підхід. Це підхід, який допомагає багатьом парам ... Читати далі

Наступний пост

ВИВЧЕННЯ П’ЯТЬОХ МОВ ЛЮБОВИ (ЗАКІНЧЕННЯ)

Отримування подарунків Третьою мовою любови є отримування подарунків. Дарувати й отримувати як вияв любови стало ... Читати далі