Таксячі записульки – Епізод 2

Вчора намагалися пояснити собачечці таке:

  • я: що таксові не можна їсти шоколад;
  • чоловік (показуючи дитячу аплікацію-малюнок на зимову тему): що таке сніг.

Про шоколад – не зрозумів. Про сніг – зметикував (вираз морди лиця був надто усвідомленим).

* * *

Зима таки настала. Наш собачечка звертає особливу увагу на утеплювальні речі: постійно з його пащі витягуємо шапки, шарфи, рукавиці. Якщо встигаємо. Сьогодні не встигли – половину одного пальця рукавички було з’їдено.

* * *

Якщо таксові підняти вуха, він відразу стає схожий на вівчаря-недолітка. Добре, що вуха в нього самі не тримаються!

* * *

Зробили нове відкриття: наш такс завжди хоче їсти, тому що в нього через витягнутий тулуб шлунок більший (довший :)), ніж у решти собак.

* * *

Такси дуже доброзичливі. Наш такс не виняток. Його друзями стають всі, хто приходить у наш дім. Але по-особливому дружить він із тими, у кого в руках їжа. Такс знає, де і з яким смиренним виглядом потрібно сидіти в очікуванні шматочка сиру. Розуміє, кого швидше вдасться розжалобити на ложечку морозива. Де потрібно вимогливо гавкнути, щоб віддали бублика. Кому на коліна під столом покласти тужливу, вічно голодну морду (а раптом щось перепаде?). З яким докором в очах та гірким зітханням потрібно згорнутися клубочком посеред кухні, щоб сумління буквально загризло господарів. Винахідливішого товариша з вимагання їжі, ніж наш собачечка, мабуть, не існує!

Попередній пост

Таксячі записульки – Епізод 1

Якщо вам не вистачає радості в житті або клопоту – заведіть собаку. Мені вистачало і ... Читати далі

Наступний пост

Таксячі записульки – Епізод 3

– Мам, а чому Ватсик постійно спить? – Сили, напевно, набирається. – Ні, тому що ... Читати далі