Важливість професіоналізму

На сьогоднішній день багато українців переконані, що майбутнє України – в Європі. Причин, що змушують їх так думати, може бути безліч. Проте найчастіше – це більший матеріальний добробут та вища якість життя, у порівнянні з тим, що люди мають в Україні. З цим не посперечаєшся. Проте хотілося наголосити ще на одному аспекті, який притаманний всьому Західному світу (не тільки країнам Євросоюзу), при чому не в географічному плані, а в культурному, адже Японія теж відноситься до країн Заходу, хоча розташована на Далекому сході. Цей аспект – цінність людського життя. Саме він визначає приналежність певної країни до країн Заходу. І от з цим в Україні насправді не все гаразд, як би нам не хотілося цього визнавати.

Одним з показників такого сумного стану справ є наше ставлення… до професіоналізму. Як це не дивно для когось може звучати. Загалом професіоналізм у нас не дуже цінується, зазвичай українці віддають більшу перевагу власним почуттям і переконанням, ніж думці спеціаліста. Не вірите? А чи багато ви знаєте українців, які звикли читати інструкції з користування будь-яким, навіть малознайомим приладом, або ж серйозно вивчати правила техніки безпеки? Отож бо. У крайньому випадку українці більше зважають на думку людини, яка їм просто імпонує, подобається, а от її професійні якості… це щось насправді є другорядним для значної частини наших співвітчизників.

Таке ставлення до професіоналізму, звичайно, має свої негативні наслідки: у багатьох людей зникає бажання покращувати свої виробничі навички, вдосконалюватися як спеціалісту. Адже часто, особливо в державній і комунальній сфері, професіоналізм не оцінюється належним чином, і тому в людини немає стимулів професійно зростати. Або ж, як варіант, шукати більш високооплачуване місце роботи в приватному секторі, або ж за кордоном, що в підсумку призводить до невисокої якості послуг державних і комунальних закладів та установ. Або ж, у крайньому випадку, до справжніх трагедій – людських смертей внаслідок нехлюйства та непрофесіоналізму.

Часто єдиним засобом від більш масштабніших трагедій стає справжній героїзм, як це відбулося у випадку з Юлею Нікітіною. Поки достеменно невідомо, що стало причиною пожежі, але, більш за все, знаючи наші сумні реалії, це був звичайний брак фінансування, що в підсумку призвело до ігнорування елементарних правил протипожежної безпеки і, як наслідок, численних людських жертв. Яких би було знано більше, якби не самопожертва медсестри.

Юлія Нікітіна

У нас прийнято пишатися героїчними вчинками, актами самопожертви, проте весь трагізм полягає в тому, що героями люди стають після смерті, а професіоналами – під час життя, і користі від цього всім буває значно більше. Адже причиною героїчних вчинків, що теж не менш важливо, часто стає саме брак професіоналів. Чи просто відповідальних людей, навіть якщо їм бракує потрібної кваліфікації.

Сподіваємось, що ця інформація буде корисною для вас.

З любов’ю, редакція сайту