Спостережні записульки – Епізод 2

Гроші – це щось завжди відсутнє, і водночас те, що завжди є. Подивитися хоча б, як одягаються українці за ду-у-у-же низьких зарплат.

* * *

NN способів убити час

Якщо розібратися, то в мами вільного часу не так-то й багато. Зі збільшенням кількості дітей його пропорційно стає менше. Але ми все одно примудряємося так розпорядитися своїм часом, що його вистачає на що завгодно, тільки не на те, що потрібно.

Якщо вам нема чим себе зайняти, а час вбити треба, пропоную такі варіанти найнадійніших пожирачів часу для мам:

  1. Телефон
  • зателефонувати подрузі чи мамі, у справі, звичайно, звернутися за порадою;
  • зателефонувати ще одній подрузі (або подругам, до речі, список можна варіювати), порівняти поради.
  1. Інтернет
  • зайти на Facebook, перечитати все, що написали і розмістили друзі, щось прокоментувати;
  • виявити необережність й поцікавитися останніми новинами;
  • запитати себе: «Що б такого подивитися?» і зайти на портал із фільмами.
  1. ТВ
  • знайти на телевізорі кнопку УВІМК і натиснути, а потім, не випускаючи пульт із рук, спробувати, як працюють інші кнопки, і поцікавитися, що показують на всіх каналах.
  1. Перегляд
  • подивитися не-кіно (кіно не ділиться на хороше і погане; буває кіно і не-кіно :)), гарантовано – 1,5-2 години, як не бувало!
  1. Лавка
  • затриматися на «кілька хвилин» біля лавки поряд із під’їздом, щоб щось з’ясувати в сусідок.
  1. Громадська діяльність
  • сходити на батьківські збори до школи;
  • зайти до голови і бухгалтера кооперативу в прийомні години.

Це аж ніяк не повний список. Думаю, у кожної мами є ще не один спосіб убити час… А чи варто через своє невміння керувати часом перетворювати хороше за своєю суттю в те, що завдає нам шкоди?

* * *

Трохи про велосипеди

Дивне створіння – людина. Завжди намагається щось винайти. Знову якийсь новий велосипед. Але з квадратними колесами. Той, що винайдений кимсь іншим, її не влаштовує. Треба, щоб своє… Але воно ж чомусь не їде! А вона старається. Педалі крутить. Потом обливається. От якби всю цю величезну силу та в правильне русло – на вдосконалення того, що вже існує…

І дивовижна штука, ця прибацаність скрізь, у будь-якій сфері життя. Дивне створіння – людина…

* * *

Спостереження 1

Частенько стикаюся з тим, що люди працюють не за фахом. І в них досить непогано це виходить. Чому спеціальність, яку освоювали протягом 5-6 років безсонних ночей, нервів і переживань перед іспитами, так і не стає професією?

Спостереження 2

Не менш часто стикаюся з тим, що люди мають роботу, абсолютно нецікаву для них, але чомусь із неймовірною самовіддачею та ентузіазмом трудяться над якимись незбагненними речами, створюють шедеври (наприклад: шиють, в’яжуть, вишивають, пишуть музику, вірші і т.д.). Якщо стільки любові вони вкладають у свої творіння, то чому не займаються цим професійно?

Спостереження 3

А ще стикаюся із такими людьми, хто працює там і тим, про що ніколи навіть не думав / не хотів / ні за що не погодився б. Робота для них – каторга. Невже їм це все настільки фіолетово, аби до пенсії дотягти?..

Чому люди ховають свої мрії?

* * *

Не знаю, як у кого, а в нас, трохи не вгледиш, як суп із фрикадельками вже без фрикадельок! Тільки назва…

Попередній пост

Спостережні записульки – Епізод 1

В юності, граючи у виставах, аналізуючи ту чи ту роль, типаж, часто доводилося виконувати вправи ... Читати далі

Наступний пост

Літаючо-мислительні записульки – Епізод 1

Кажуть, за день нас можуть відвідати понад 60 тисяч думок. У цьому щоденному вирі звичайних, ... Читати далі