Р0зділ другий, в якому з’являється папуга Фері

Якогось дня Аля, як завше, повернулася зі школи. До кінця року залишалося зовсім небагато, тому домашніх завдань сьогодні їм не задали.

Аля повісила ранець на гачок біля столу, вийняла з кишеньки ранця мобільник і намірилася зателефонувати Сашкові. Вони сьогодні збиралися піти до зоомагазину. Щоб купити зерна папузі Фері.

Так, так, в Алі тепер жив папуга!

Ви думаєте, що папугу їй подарували на день народження?

Аж ніяк!

Може, гадаєте, що Аля сама купила його в зоомагазині на зекономлені кишенькові гроші, що їх давала мама?

Теж ні!

Навіть не ламайте голови, все одно нізащо не вгадаєте!

Папуга прилетів до неї сам!

Він сів на підвіконня відчиненого вікна і сказав:

– Привіт! Я – Ферррі! Ферррі! Ферррі – хоррроший папуга! Ферррі не дурррень!

– Ну, якщо не дурень – то заходь! – не розгубилася дівчинка.

І яскравий папуга з чубчиком на голові перевальцем зайшов до кімнати. Він перебрався на Алин письмовий стіл і почав чистити дзьобом пір’я під крилом.

Тут до кімнати зайшла бабуся. Побачивши незнайомого папугу, бабуся сплеснула руками і скрикнула:

– Людоньки, а це що за проява?

– Це – Фері! – пояснила Аля. – Можна, він у нас залишиться? Будь ласка, бабусю!

– Як це – залишиться?! – здивовано сказала бабуся. – А якщо його шукають господарі? До того ж, від цих птахів стільки бруду…

– Вимкніть дррругий мікрррохвон! – раптом виразно сказав папуга.

З несподіванки бабуся на хвильку замовкла. А тоді ображено спитала:

– Це який мікрофон ти наказуєш виключити? Мій чи що?! Ну й нахабство!

І вже виходячи з кімнати, обернулася й сердито кинула через плече:

– Це питання вирішать тато з мамою! І тоді ми подивимось, чий мікрофон доведеться виключати!

Але мама з татом, як на диво, не мали нічого проти, аби Фері оселився в Алі. Щоб переконатися, що в папуги нема господарів, вони розклеїли декілька об’яв по мікрорайону: «Знайшовся безпритульний папуга. Забрати його можна за адресою: вулиця Будівельників, будинок 120, квартира 131, попередньо зателефонувавши за номером 545 77 77.

Аля кілька днів потерпала, чекаючи телефонного дзвінка від власників папуги Фері. Та ніхто так і не озвався.

Тому Фері став п’ятим членом Алиної родини.

Щоправда, між ним і бабусею так і залишилися напружені стосунки. Видно, бабуся не могла забути отой «другий мікрохвон». А Фері – звинувачень у неакуратності.

Бо він виявився на диво порядним папугою. Він не розкидав їжі по кімнаті, любив купатися і щодня перебирав і чистив своє блискуче яскраве пір’я.

Тому прибирати за ним Алі майже зовсім не доводилось. А все решта – налити води, насипати корму й почистити клітку – це ж зовсім не складно.

А ще Аля любила ходити до зоомагазину і вибирати для Фері не лише звичайний корм, а й усілякі пташині смаколики.

Єдина вада папуги Фері – звичка вставляти в розмову слова і цілі речення, які він завчив, слухаючи телевізор. Як не намагалася Аля відучити його від цієї поганої звички, однак у неї нічого не виходило.