Епілог

П’ять мов любови до дітей

Якщо ви визначили головну мову любові своєї дитини і розпочали нею розмовляти, то, ми певні – результатом неодмінно стануть більш тісні стосунки у вашій сім’ї та користь для вас і дітей. Як ми уже говорили в Першому розділі, те, що ви розмовлятимете головною мовою любові своєї дитини, не позбавить вас усіх проблем, проте принесе стабільність у ваш дім, а також надію вашій дитині. А це чудові перспективи.

Проте, навіть коли вже розпочнете розмовляти новою мовою любові, вас можуть охопити сумніви як щодо вашого минулого досвіду, так і щодо теперішніх можливостей. Зараз ми розглянемо ці особливі перспективи, які відкриваються перед вами без огляду на ваш минулий чи теперішній досвід.

Вам може видатися, що ідеальними читачами цієї книги є хіба пари, які нещодавно утворили сім’ю, або ті, які мають дуже маленьких дітей. Звичайно, ми знаємо, що дехто з наших читачів уже має великих або навіть дорослих дітей. Можливо, ви подумаєте: «Якби тільки я прочитав цю книгу раніше… зараз уже дещо запізно…». Багато батьків озираються назад, згадуючи, як вони будували свою сім’ю, і доходять висновку, що не надто добре працювали над тим, аби задовольнити емоційні потреби своїх дітей. А тепер діти виросли і вже мають власні сім’ї.

Якщо ви також належите до таких батьків, які відчувають жаль, то, напевно, озираючись назад, ставите собі питання, чому припустилися таких помилок. Можливо, ваша робота змушувала вас надто часто бути поза домом у ті критичні роки вашої дитини? Або, може, у вас самих було непросте дитинство, і ви виявилися неготовими до ролі батька чи матері? Ви могли прожити все своє життя із незадоволеною потребою любові і так і не навчитися передати це почуття своїм дітям.

Навіть якщо ви дізналися певні речі щойно по стількох роках, то, можливо, підсумуєте це в такий спосіб: «Що сталося – те сталося. Тут ми вже мало що можемо змінити». Проте ми хотіли би вказати на іншу можливість: «Те, що має відбутися, ми іще можемо змінити». Для цього існують усі можливості. У людських стосунках найліпше те, що вони не є статичні. Завжди існує потенційна можливість зробити їх ліпшими.

Щоб розвинути тісніші стосунки зі своїми дітьми, підлітками чи вже дорослими, вам, можливо, потрібно буде зруйнувати стіну і заходитися будувати мости, – а це справа доволі непроста, проте винагороджується сповна. Може, саме час визнати перед дітьми, що вам не надто вдалося передати їм свою любов на емоційному рівні. Якщо вони все ще живуть із вами або, може, мешкають десь неподалік, ви можете разом це змінити, дивлячись їм у вічі і прохаючи в них пробачення. Ви не можете змінити минулого, проте можете докласти зусиль, аби ваше майбутнє таки було іншим.

Можливо, у вас не лише погано виходило спілкуватися з дітьми в минулому, але й тепер ви не перестали ображати їх. Можливо, алкоголь чи якась інша залежність допровадили вас до криміналу або ваш власний біль та незрілість зробили вас жертвою вашого гніву. Хай яких помилок ви припускалися – ніколи не пізно повалити стіну. Ви-бо ніколи не зможете будувати мости, доки не визволитеся із тих стін.

Найбільш позитивний спосіб обійтися зі своїми минулими помилками – це висповідатися і попросити прощення. Ви не можете стерти те, що було, ані всіх наслідків цього. Проте можна пройти емоційне і духовне очищення через сповідь і можливість прощення. І незалежно від того, чи діти висловлять вам своє прощення чи ні, сам факт, що ви виявилися досить зрілими, аби визнати свої помилки перед дітьми, додасть їм поваги щодо вас. Настане час – і вони зможуть відкритися до ваших зусиль збудувати мости. Хтозна, може, врешті настане той день, коли ваші діти – і діти ваших дітей – винагородять вас більшою близькістю з вами.

Навіть якщо ви не були такими батьками, як вам хотілося, ви однак можете почати любити своїх дітей так, аби вони відчули себе справді важливими. І коли вони вже самі мають дітей, ви знатимете, що тим самим справляєте вплив на наступне покоління вашої родини, на отих маленьких, які відтак матимуть ліпші шанси увесь час отримувати любов без жодних обмежень.

Із задоволеною потребою любові ваші внуки будуть більш активні в інтелектуальному, суспільному й духовному аспектах, а також у стосунках з іншими, ніж вдалося би їм без цього. Коли діти відчувають, що їх справді люблять, цілий світ для них здається яснішим. Діти почуватимуться в безпеці, отож існує набагато більша ймовірність, що вони як належить розвинуть свій потенціал для добра в цьому світі.

Я (Гері) мрію про те, щоб настав день, коли всі діти зможуть зростати в сім’ях, де панує любов і безпека, де їхня енергія була би скерована на навчання і допомогу іншим, а не на пошук любові, якої не отримали вдома. Понад усе прагну, аби ця книга допомогла моїй мрії стати реальністю для багатьох дітей.

Хочу додати вам сміливості у вашому батьківстві. Коли я був молодим батьком, то увесь час турбувався, чи дам собі раду з батьківством. Проте потім я відкрив, що коли батьки зрозуміють, у чому полягають потреби їхньої дитини, то далі вже зовсім не важко відповідати іншим «вимогам». Доброю новиною тут є те, що практично немає батьків, які б не змогли дати собі раду з цими вимогами.

Закликаю вас укласти власний список вимог. Почніть буквально з кількох, а тоді додавайте те, що бажаєте. Коли побачите, що відповідаєте цим вимогам, то можете бути певні, що ваша дитина отримує добре виховання, отож можете заспокоїтися і тішитися своєю дитиною. Годі й описати, наскільки мені допомогла ця певність. Справді, я виявив, що був ліпшим батьком, ніж навіть міг собі колись подумати.

Більшість «вимог» щодо доброго батьківства є в цій книзі. Якщо бажаєте укласти їх список, можу зробити початок. Проте цей список не буде повним чи вашим, доки не оправите його у свої думки і слова. Це мій список, мої особисті «Вимоги до доброго батька»:

  1. Задовольняти емоційні потреби своєї дитини – говорити п’ятьма мовами любові.
  2. Вдаватися до найбільш позитивних способів контролю за поведінкою своєї дитини: прохання, делікатна фізична маніпуляція, накази, покарання, зміни поведінки.
  3. З любов’ю привчати дитину до дисципліни. Спершу належить поставити собі питання: «Чого потребує моя дитина?» – а тоді логічно діяти.
  4. Старатися якомога ліпше керувати власним гнівом і не зривати його на дитині. Бути лагідним, проте непоступливим.
  5. Старатися навчити дитину по-дорослому поводитися із гнівом.

Сподіваюся, що ви таки укладете власний список вимог. Коли побачите, що ви здатні виконати все, що перераховано в тому списку, то зможете заспокоїтися і тішитися своїми дітьми. Бо вони з усіх оглядів почуватимуться в безпеці з вами.

Попередній пост

Мови любові в неповних сім’ях

П’ять мов любови до дітей Часто буває доволі непросто задовольнити потребу дитини в любові: ви ... Читати далі