Капризи

Роздуми про виховання дітей

Непослух дітей – це, напевно, найбільший батьківський біль. Хочеться, щоб дитина все робила правильно, батьки кажуть, як слід поступити, а вона не слухається. І образливо не лише те, що дитина робить неправильно, але ще й те, що робить вона це після того, як ви їй вказали правильний шлях.

Перший непослух проявляється в трирічному віці. Цей вік є одним з перехідних періодів у житті дитини. В її свідомості відбувається важливе відкриття. Дитина відкриває для себе, що в неї є своя воля, яка може не співпадати з батьківською.

Коли в дитини з’являється можливість щось хапати, то вона починає хапати все підряд і тягнути до рота, щоб спробувати, що ж це вона схопила. Так вона пізнає навколишній світ і властивості різних предметів. Це було пізнання матеріального світу. У трирічному віці відбувається щось подібне. У неї з’являється здатність проявляти свою волю і свої бажання, і вона починає направляти свою волю на всі сторони. От вона хоче кашу, а от вона за хвилину не хоче. От вона хоче збирати іграшки, а через хвилину вона відмовляється це робити. Це її спосіб пізнання світу, але тепер не матеріального світу, а світу стосунків з іншими людьми. Вона вчиться правильно проявляти свою волю. Адже кожного разу, міняючи своє бажання, дитина уважно дивиться на реакцію оточення.

Наприклад, одна наша дитина (тоді їй були майже чотири роки) на вечірній молитві, наслідуючи старших і перераховуючи своїх друзів, наприкінці сказала: “Сашу, Іллюшу, і огірка”. Старші діти, звичайно, засміялися, а самому пустуну сподобалася така реакція оточення. На наступний вечір він, лукаво озираючись на всіх, вже вимовив: “…і помідора”. Але у відповідь отримав грізне напучення і легкий попереджувальний ляпанець по губах. Більше подібних витівок не повторювалося. Можна сказати, стався певний акт пізнання. Дитина спробувала нову витівку, дізналася, що за це буває, і процес вивчення світу пішов далі.

Тому в усіх дитячих капризах дуже важлива реакція дорослих. Реакція має бути правильною. Говорячи про неправильну реакцію, слід розділити ситуації, коли батьки потурають дитині, не проявляючи достатньої суворості, і ситуації, коли батьки, навпаки, проявляють надмірну суворість, не враховуючи можливості дитини.

Про те, що буває, якщо бездумно виконувати волю дитини ми наочно побачили вже на першій своїй дитині. За нашою недосвідченістю син багато хворів у перші роки, а ми, звичайно, шкодували його під час хвороб і часом його балували. Вивчаючи нашу реакції на певні його бажання, він виявив, що є кілька “чарівних” слів, які діють безвідмовно. Наприклад, прокинувшись вночі, достатньо вимовити слово “пити”, щоб підняти батьків з ліжка. Окрім цього, було ще декілька “чарівних” слів. Ми вже стали підозрювати, що ці слова стали вимовлятися невиправдано часто, але остаточно змогли оцінити ситуацію лише після наступного. Син прокидається вночі, але батьківською фразою “Спи, синку” не задовольняється і тоді спросоння видає всі свої “чарівні” слова відразу. З цієї миті слова втратили свої “чарівні” властивості і стали використовуватися дитиною лише за реальної необхідності.

Діти досить легко освоюють прийоми по управлінню поступливими батьками. Наприклад, дитина із скривдженим виглядом тупає ніжкою, і батьки поступаються капризу дитини. Якщо дитина вже добре освоїла цей прийом, то впоратися з нею нелегко.

Спочатку вона тупне один раз, потім задасть цілий дріб ногами, потім впаде на підлогу на знак своєї образи і так далі. Тому, звичайно, легше присікти такий прояв капризів на самому початку.

Насправді, безрозсудна батьківська поступливість виникає від недостатньої любові батьків до дитини. Замість виховання батьки лише забезпечують безхмарне дитинство своїм дітям. Але і надмірна суворість виникає з того ж браку любові. Адже любов відкриває погляду душу іншої людини. І батьківське любляче серце легко відрізнить дитячий каприз від справжньої потреби. А сліпе серце може, з одного боку, потурати капризам, а, з другого боку, не давати можливість задовольнити найзагальнішу потребу.

Попередній пост

Наступні етапи

Роздуми про виховання дітей Наступний етап розвитку дитини - 7-10 років (рамки періодів, звичайно, можуть ... Читати далі

Наступний пост

Непослух

Роздуми про виховання дітей Коли старшому синові виповнилося п'ять років, я вирішив привчати його до ... Читати далі