Заборони

Роздуми про виховання дітей

Ще небагато про заборони. Дуже часто ми чуємо і самі вимовляємо думку про те, що дитину потрібно вчити власним прикладом. Але на практиці далеко не завжди батьківський спосіб життя передається дітям. Хоча за певних умов діти легко виконують правила і дотримуються заборон, що встановлені батьками. Наведу приклад. Коли вдома багато дітей, одна з головних проблем – це прибирання, оскільки діти мають дивну властивість наводити бруд. Щоб легше боротися з брудом вдома вводиться заборона: їжа з кухні не виноситься, у кімнатах їсти не можна. Щоб заборона була дієвою, і діти не ображалися на заборони, усі дорослі повинні дотримувати важливу умову: заборона діє на всіх і завжди!

Усі ми легко у своєму житті дотримуємо заборону: “Не стрибай з вікна, а то розіб’єшся”. Бо це фізичний закон, він діє на всіх і завжди. Тому будь-яка заборона повинна мати силу фізичного закону. У кімнатах не можна їсти: у кімнатах не їсть ні мама, ні тато, ні бабуся, ні вранці, ні ввечері, ні під час перегляду фільму, ні під час читання книги – ніхто і ніколи. Варто лише татові принести бутерброд і сісти перед телевізором, як діти роблять свої висновки.

Коли батько в черговий раз зупиняє дитину, що вона виносить печиво з кухні, дитина розуміє, що взагалі-то в кімнаті їсти можна, але тато забороняє це, бо так йому хочеться. Виявляється, ця заборона – не закон природи, а татова примха. От тут починаються дитячі образи, підозри, що тато не дає печиво із злості, через нелюбов до дитини. А коли тата немає, можна потихеньку і стягнути щось в дитячу кімнату, щоб поласувати під час гри.

Хоча іноді бувають заборони дітям робити щось, що роблять дорослі. Наприклад, користуватися сірниками, включати різні прилади. Наприклад, на вечірніх молитвах ми запалюємо свічки. Коли діти стали дорослішати, їм теж дуже захотілося, як дорослим, запалювати свічки. Це нормальне бажання, і під нашим наглядом діти стали запалювати свічки. Ще дітям під наглядом дорослих дозволяється включати газ і запалювати його сірниками, але на всю решту часу діє заборона. Але і дорослі в інший час ніколи не користуються сірниками.

Зовсім забороняти дітям, які дорослішають, те, що роблять дорослі, буде неправильно з кількох причин. По-перше, для дитини, яка, підростає і хоче робити все, як дорослі, це просто образливо. По-друге, якщо дитина внутрішньо дозріла для цього, потрібно дати можливість для розвитку нової якості, інакше дорослі затримуватимуть розвиток дитини.

Усі батьки хочуть, щоб діти були слухняними, але, пам’ятаючи про слухняність, потрібно не забувати і зворотну сторону. Дитина, стаючи дорослою, повинна вчитися самостійності. Тому батьки в певні моменти повинні давати можливість діяти на власний розсуд. Чим більше в дитини буде здорової самостійності, тим легше вона дорослішатиме, долаючи перехідний вік. У цьому віці підлітки, як правило, проявляють стільки неслухняності, що батьки беруться за голову.

Але такий закон розвитку душі в цьому віці. Щоб навчитися приймати рішення самому, підліток демонстративно відкидає поради і попередження дорослих. Він хоче всім і самому собі довести, що прийняте рішення прийняте лише їм самим. Тому перш ніж зробити те, що від нього вимагають, підліток часто робить точно навпаки. Потім він зробить правильно, але спочатку доведе собі, що правильний вибір він зробив сам, а не тому, що його так змусили зробити.

Перехідний вік не найкращий період для того, щоб учити дітей слухняності. Але це не повинно стати приводом, щоб зовсім не пред’являти до підлітків якихось вимог. Вимагати потрібно, але потрібно пам’ятати і про особливості віку.

Наприклад, батьки кажуть, щоб їх дочка повернулася о дев’ятій годині, а вона вимагає права гуляти до одинадцятої. Якщо батьки поступляться і знімуть свої вимоги, то дочка зможе прийти і об одинадцятій, і о дванадцятій годині, приводячи в жах своїх батьків. А якщо батьки не поступляться, то дочка прийде о десятій. У результаті буде досягнутий цілком прийнятний компроміс. Батьки можуть бути задоволені, що поведінка дочки знаходиться більш-менш під контролем, і вона не затримується до одинадцятої, як хотіла. А дочка може бути задоволеною, що вона довела батькам свої права на самостійність.

І на закінчення хотілося додати про одностайність батьків. Розбіжності думок серед дорослих – це найсприятливіший ґрунт для розвитку капризів і непослуху. Коли між батьками немає згоди, то дитина вчиться вибирати те, що легше, вчиться хитрувати і лукавити. Розбіжності в поглядах між батьками – це один з проявів браку любові між ними, а з цього коріння виникають усі розлади в сім’ї.

Таким чином, хочеться побажати батькам, передусім, повноти любові, щоб їх люблячі серця підказували їм, як поступати з дітьми. Щоб вони вірили і сподівалися, що в душі їх дітей закладені найпрекрасніші властивості. Щоб вони допомогли своїм дітям розкрити ці сторони душі.

Попередній пост

Непослух

Роздуми про виховання дітей Коли старшому синові виповнилося п'ять років, я вирішив привчати його до ... Читати далі

Наступний пост

Місце дитини в сім'ї

Роздуми про виховання дітей Сім'я ієрархічна, і це дуже важливо, але для виховання вимагається правильна ... Читати далі