…погляд з боку
Після того як Братикові Лису добряче перепало, він ще довгенько не міг гасати околицями й чіплятися до кролика. Звісно, він вирішив, що в його пригоді з Диким Котом винен не хто інший, як Братик Кролик. Тож, коли одужав, почав намовляти всіх-всіх звірів, і вони виміркували, що не можуть із кроликом з одного струмка пити, і …
– А в мене крила виросли! – Тишко ворухнув двома довгастими плавцями, які з’явилися з боків, і вони відкрилися, обернувшись двома блідо-зеленими віялами. Він обертав голову то праворуч, то ліворуч, і вигляд у нього був розгублений і задоволений. – Ви, певне, жартуєте? – суворо запитав вітер вірних слуг. – Нітрохи! – виструнчившись, відказали вони. – …
А капелюх справді виявився чарівним! Вітер упав з лави додолу та й сидів там нерухомо. Славко з Оксаною дивилися на слуг, роззявивши роти. Паркан завмер біля драконихи. Тільки Тишко підійшов ближче й недовірливо запитав: – Ви що ж, справді все можете? – Усе можемо! – чітко відповіли вони. – І через річку перевезти? – І …
– Мабуть, нам краще вийти на подвір’я, – запропонував Дра. Ніхто не став сперечатися. І ось усі вони розташувалися біля водограю. Дра підняв голову й почав пильно вдивлятися в небо. За ним звели голови інші. – Що ти там бачиш? – втратив терпіння Тишко. – Хмари, – була відповідь. – І я хочу, щоб о-о-ось …
Дра тільки за йменням був грізним драконом. Насправді ж багато років він харчувався рослинною їжею – полуницями, огірками, динями й яблучним варенням. Яблучне варення він випадково полюбив. Одного разу він дихнув на яблуню, і всі яблука впали вже печеними на землю. Мама-дракониха розсердилася, тому що це була її улюблена яблуня. Тоді Дра сказав, що він …
Тишко пішов до мами. І хоча він тривожився за своїх друзів, головною його думкою було те, що він уже вдома. Дракончик ніжно терся об мамину колючу шкіру, дивився в її прекрасні очі, й вона здавалася йому найкращою з-поміж усіх мам на світі. Вони сіли на дивані, й Тишко почав розповідати. Дракониха скрикувала в страшних місцях …
Минає 2019-й рік, гряде 2020-й. Багато експертів (чи «експертів»? – загалом, час покаже) стверджують, що наступний рік буде не простим. Втім, не уточнюють, не простим у порівнянні з чим? Певно, вони самі точно не знають. Проте мова зараз не про це. А хотілося поговорити про сподівання. Так вже повелося, що люди очікують від нового року …
Вони вирушили в мандри, як тільки почало світати. Вітер приніс кілька жмень малини, яку встиг десь знайти. Біля берега ріс невеликий гайок. Із двох струнких дерев з густими верховіттями Славко з Тишком зробили два незвичайних весла. Оксана нарвала запашної м’якої трави, щоб зручно було сидіти на плоту-паркані. Погойдуючись на хвилях, паркан заявив, що ніколи більше …
У тій оборі таки були цвяхи. Тишко, який ніколи в житті не лагодив парканів, люто позабивав усі цвяхи на місце так швидко і вправно, що й сам здивувався. А коли паркан перебрав усі свої дощечки, немов людина зі сну потягнулася, Тишко тільки вигукнув: – Отак! – Ото як я служив парканом у парку… – почав …
Блакитний вітер задрімав. Він пригрівся на сонечку й погойдувався прозорою хмаркою на великому жовтому камені. Блискучий зелений жук поспішав кудись у своїх справах і, наткнувшись на несподівану перешкоду, сердито задзижчав. Ото він і розбудив вітер. Перевернувши в повітрі неквапливого жука, вітер помчав до шахти, щоб відшукати своїх друзів. Він почувався ніяково, тому що так несподівано …