…погляд з боку
Однієї сонячної днини десятирічний Мач Мідлтон допомагав батькові поратися коло млина. Хлопчик саме переносив лантуха з зерном, коли почув якісь вигуки. До села верхи на конях заїхали десятки солдатів на чолі з землевласником, шерифом Ноттінгемширу. – Потрібно більше грошей, – оголосив він. Йому належав замок Шервуд, тож мешканці навколишніх сіл мусили сплачувати шерифові податки, щоб …
Затоваришував якось королівський син з убогим сином шевця. Разом з’являлися вони на вулицях та майданах, разом гуляли в королівському саду, й принц пишався своїм другом, бо Мігель – так звали бідного юнака – був добрий, чесний і хоробрий парубок, а до того ж стрункий та гарний. Проте ця дружба дуже не подобалася королю. Покликав він …
Жив-був мірошник, скупий та зажерливий. Млин його був дуже старий, а крила полатані. Не міг він зупиняти вітряк для направи, бо кожен оберт жорен приносив йому гроші! І жорна рипіли від зорі до зорі, розтираючи збіжжя на борошно, а старий мірошник тихенько сміявся й бурмотів: Ну, мели, мели жвавіше! Ну ж бо стану багатішим. Він …
«З Новим Роком! З Новим щастям!», – деколи ще можна почути це доволі заяложене новорічне привітання. І, напевно, мало хто задумувався над тим, що не так зі щастям «старим», якщо зичать нове? Певно, мало хто зможе дати ґрунтовну відповідь на це запитання, а зичать «нове щастя» просто за звичкою. Але це, по суті, не так …
Жив собі один чоловік, і звали його Хуан-Стрибунець. Не вмів нічого робити, лише байдики бив. Але жити за щось треба ж! Ось якось вирішив він прикинутись ясновидою і заробляти собі на життя пророцтвами. Хуан так вправно прикидався віщуном і вигадував такі чудернацькі речі, що скоро слава про нього пішла по всьому світові, бо люди мають …
За сивої давнини в маленькому будиночку край села жила бідна сирота. Змалку працювала вона в хазяїна: влітку пасла отару в горах, пряла пряжу, в’язала панчохи й рукавиці, а взимку від ранку до ночі ткала. Минав час, і з бідної сирітки виросла струнка гожа дівчина. От якось надвечір пасла вона отару і в’язала панчохи, аж тут …
В одного батька було двоє синів. Старшого, Хосе, забрали в солдати, а менший брат тим часом присвоїв батькову спадщину і забагатів. Вернувся Хосе додому, приходить до брата, коли ж той саме спускається східцями. – Не впізнаєш мене? – питає його Хосе. А той так грубо у відповідь: – Ні! Тоді Хосе назвав себе, і брат …
Була в короля та королеви одна-єдина дочка, та ось королева померла і король знову одружився. Все й нічого було б, та в нової королеви теж народилась дочка. Королева не злюбила пасербицю і все намагалася щось укоїти їй. Чим більше підростала рідна дочка, тим гірше було нерідній. Мачуха тримала її на побігеньках – то прати пошле, …
До Івана Купала все було повністю готове. Я стояв у своїй кімнаті біля відчиненого вікна й оглядав королівство. Ти ба! Які випали дні! Із сонцем, морем і щойно скошеними полями! – Лено! Пора надвір! І хоча це був день весілля і всіляких клопотів, ми з Леною пірнули в літо. Ми тепер лиш товклися під ногами …
У гірських селищах Андалузії вулиці такі вузенькі, а будинки стоять так близько один біля одного, що їхні мешканці можуть вітатися за руку, навіть не виходячи з домівок. Зустрівши віслюка з ношею, перехожий неодмінно має поступитися, бо вулички такі тісні, що кошики на спині в’ючака черкають по стінах. Слід зауважити й те, що люд у тому …