Категорії «Дитяча сторінка»

Я наказую!

Нарешті вхідні двері за Королем і Королевою зачинилися. Але не встигла Принцеса натішитися їхнім від’їздом, як до передпокою вбіг розкуйовджений і захеканий камердинер. – Ой, лишенько! Королева забула один зі своїх саквояжиків! – і кинувся на другий поверх до королівських покоїв, перестрибуючи через чотири сходинки. За кілька секунд стрімголов злетів униз і, згинаючись під вагою …

Ананаси на березі

Королівський сад здригався від реву бульдозера. Земля дрижала так, що з гілок сипалися яблука. На кухні в замку впала й розбилася тарілка. – Що коїться? – вибігла на вулицю кухарка. – Пр-р-бр-р-цесу-зні-аєм! – прокричав водій, але його заглушив бульдозер. – Що? Водій не встиг відповісти – його тут же перебили вигуки з натовпу: – Куди …

Каска про помідори

Одного чудового дня Принцеса нарешті дописала у своєму зошиті в косу лінію всі літери від «а» до «я». – Ура, тепер я письменниця! – оголосила вона. – Перепрошую, Ваша Високосте, але говорити, що ви письменниця, поки зарано, – зауважив Головний Радник. – Це чому ж? – обурилася Принцеса. – Я вже всі букви навчилася писати. …

Дев’яносто сім з половиною принцес

Замок у королівстві був останньої моделі, тому кабінет Короля мав потаємну кімнату. Король ховався там від надокучливих відвідувачів. Або робив те, що роблять зазвичай у потаємних кімнатах – малював на стінах. Але не якісь дурниці. У вільний від основної роботи час Король діставав з комірчини драбину, кольорові олівці й малював величезну карту світу. Виходило гарно-прегарно! …

Що б таке зламати?

На одній маленькій планеті, яку деякі зірвиголови об’їжджають навіть на велосипеді, є маленьке королівство. Розташоване воно десь між тридев’ятим царством і тридесятим панством. Гектарів у цього королівства небагато, усього кілька соток, і на карті світу воно позначене лише крапкою. Такою крихітною, що прочитати назву не може ні Король, ні Головний Радник пан Етикетус – навіть …

Розділ 1: Неприємності на уроці інформатики

Так, це дійсно той розділ перший, який мав бути на початку книжки, проте опинився саме в цьому місці стараннями комп’ютерного віруса. Прочитавши цей розділ, можна повернутися на перші сторінки і ще раз прочитати цю книжку. Сашко Біленький набурмосено сидів за комп’ютером. Він навмання тицяв пальцями в клавіші та невидющими очима дивився в монітор. Це ж …

Розділ 13 (продовження): Прощання

– Ура-а-а-а-а! – закричали разом доїдалки. Вони стали радісно обійматися та жваво щось обговорювати, тицяючи пальцями-сардельками в бік ями. Товстуни відчули свободу і були щасливі, що нарешті скінчився весь цей жах. – Ур-а-а-а-а! – підтримали їх Марічка, Професор та Маркіз. Вони теж були раді, що нарешті найстрашніше залишилося позаду. Марко при цьому скакав, як маленьке …

Розділ 13: Остання битва

– …І далеко зібралися? – почувся за спиною спокійний голос, і Петрик першим побачив Трояна, який, здавалося, з турботливою цікавістю споглядав сцену звільнення бранців. Проте в глибині його хижих очей палав шалений жовтий вогонь справжньої ненависті! – Ну добре, з цими дурнями все ясно! – кивнув він на Професора, який усе ще підтримував Біленького. – …

Розділ 12: План втечі провалився!

…Сашкові снилася рідна школа. Перед дошкою неквапом походжала Галина Петрівна. Всі щось напружено писали в зошитах. За першою партою сиділа Марічка Петренко. Вона теж шкряботіла ручкою, смішно нахиливши голову та старанно висолопивши язика. Час від часу дівчинка поправляла неслухняні кучері, що вибилися з-під обруча, якось по-особливому дмухаючи на них кутиком губ. Біленький відчув незвичне тепло …

Розділ 11 (продовження): Гостина в Головного

А той зовсім навіть і не пручався! Він дриґав ніжками в повітрі, крутив хвостом незгірш Марка та ляскав Головного по плечах, наче вибиваючи з нього пилюку. – А мені мої хвостаті казали, що бачили когось із наших на карантині, та я їм не дуже повірив! А пам’ятаєш, як ми колись витинали на Форумі блатних вірусів? …