Чітка філософія виховання (продовження)

Принцип 3. Шукайте позитивних шляхів

Бігаючи, я (Джоан) брала з собою портативний CD-програвач і слухала хвалебну музику чи звукозаписи книг. Я шукала способів зробити цей процес радіснішим, і це допомагало мені, коли доводилося терпіти.

У вихованні дітей діє той самий принцип. Кожне покарання невіддільне від повчання. Ми не повинні дисциплінувати дітей, аби лиш позбутися негативної поведінки. Наше завдання – повчати своїх дітей і показувати їм позитивний напрям, яким вони повинні йти.

Ви можете думати собі: Так, я знаю, що виховання мусить бути позитивним, але як мені бути позитивним, коли діти чинять неправильно?

Можливо, ви втомлені та зневірені, відчуваючи, що надто негативні у своєму ставленні до дітей. Якщо це так, то настав час розірвати зачароване коло і зосередитися на позитивному.

Ось кілька перевірених порад, що допоможуть вам у цьому:

Застосовуйте в правилах і проханнях позитивні формулювання щоразу, коли це можливо. Замість того щоб казати: «Не кричи», ви могли би сказати: «У цій крамниці потрібно говорити тихо». Чітке ствердження чи повторення правила в позитивному формулюванні дає дитині яснішу картину того, чого сподіваються від неї, і підтримує позитивний тон розмови. Ця проста зміна допоможе вам, як батькові чи матері, зосереджуватися на тому, чого ви хочете від своєї дитини, а не чого не хочете.

Замість того щоб скаржитися на одежу, розкидану в кімнаті вашої п’ятирічної дочки, ви могли би сказати: «Пам’ятай, ми кладемо брудну одежу до кошика, після того як скинемо її». Доброзичливо і ласкаво нагадуйте дитині, вказуючи їй на правильний напрям. Замість казати: «Перестань товкти у свій барабан», ви могли би сказати: «Ти можеш грати на барабані або надворі, або у своїй кімнаті». Так ви надаєте вибір з двох позитивних можливостей і зосереджуєтеся на рішенні, замість скаржитися на проблему.

Шукайте приблизно правильну поведінку та заохочуйте її. Це допоможе зберегти позитивну атмосферу в процесі виховання. Не чекайте, поки все буде цілком правильно. Якщо ви попросите дитину поскладати іграшки, а виявиться, що прибрано лише дві, то ви можете сказати: «О, я бачу, ти поскладав свій конструктор. Це чудово! Мені дуже подобається, як ти поставив у ряд своїй машинки. А тепер, ти міг би поскладати м’ячики в коробку». Так ви заохочуєте до кроків у правильному напрямі.

Спілкуючись зі своїми дітьми про речі, які вони роблять правильно, ви перетворюєте виховання на позитивний процес. Ви відчуєте заохочення і мотивацію працювати далі, щоби стати ефективним батьком чи матір’ю.

Скажімо, ваш син підліток хоче приготувати страву для сім’ї, але це йому не зовсім вдається. Похваліть його за ініціятиву і важку працю. Підлітки роблять помилки, однак часто за цими помилками ховаються добрі якості, що потребують настанов. Підбадьорюйте дітей за бажання спробувати, особливо тоді, коли на обрії виникає загроза, що вони можуть відчути себе невдахами.

Коли мій (Джоан) син Тимоті вчився одягатися, ми мали правило, що він мусить сідати за стіл до сніданку одягнений. Коли він зійшов униз, у сорочці задом наперед і з босими ногами, ми все одно похвалили його. Він спробував, і був вельми радий. Вказавши на хиби, ми би тільки знеохотили його. Натомість ми заохотили його зусилля.

Стежте за своєю реакцією: позитивною і негативною. Ваші позитивні відгуки значно сильніші від негативних. Якомога більше роздавайте похвалу, до того ж великими порціями, особливо тоді, коли ви бачите позитивні зміни після попереднього покарання.

Одна матір весь день носила на руці лічильник для гольфу. Після кожного негативного зауваження вона клацала з одного боку, а після кожного позитивного – з іншого. І була приголомшена, з’ясувавши, що негативні зауваження переважували позитивні вісім до одного.